Еволюція менеджменту: класичні (наукова, адміністративна, бюрократична) школи управління

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють знання ранніх (класичних) шкіл управління: хто їх заснував, які ідеї висунув і чим школи відрізняються. Ключове поняття — управління як наука, яку можна вивчати й раціоналізувати. На тестах часто просять зіставити школу з автором чи ідеєю.

📖 Головне

• Класичний період менеджменту охоплює кінець XIX — першу третину XX ст. і об’єднує три напрями: наукову, адміністративну (класичну) та бюрократичну школи.

• Наукова школа управління (науковий менеджмент) — засновник Фредерік Тейлор. Головна ідея: підвищення продуктивності праці робітника через науковий аналіз кожної операції.

• Принципи Тейлора: хронометраж і нормування праці, добір і навчання працівників, поділ праці між керівниками (планування) і виконавцями, оплата за результат (відрядна система).

• Представники наукової школи: подружжя Френк і Ліліан Гілбрет (вивчення рухів, усунення зайвих дій), Генрі Гантт (діаграма Гантта для планування робіт).

• Адміністративна (класична) школа — засновник Анрі Файоль. Розглядає управління всією організацією, а не окремим робітником.

• Файоль виділив функції управління: планування, організація, командування (розпорядництво), координація, контроль.

• 14 принципів управління Файоля (ключові): поділ праці, повноваження й відповідальність, дисципліна, єдиноначальність, єдність напряму, підпорядкування особистих інтересів загальним, винагорода, централізація, скалярний ланцюг (ієрархія), порядок, справедливість, стабільність кадрів, ініціатива, корпоративний дух.

• Бюрократична школа — засновник Макс Вебер. Описав «ідеальну бюрократію» як найраціональнішу форму організації.

• Ознаки бюрократії за Вебером: чіткий поділ праці, ієрархія рівнів влади, система формальних правил і норм, знеособленість відносин, добір і просування за кваліфікацією.

• Спільне для класичних шкіл: погляд на людину як на «економічну» істоту, увага до структури й раціональності, недооцінка соціальних і психологічних чинників.

🔢 Як це працює на прикладі

Приклад 1. На заводі робітник вантажить чавун вручну. Тейлорівський підхід: провести хронометраж, визначити оптимальну вагу лопати й темп, навчити цьому працівника, встановити норму й платити більше за її виконання — продуктивність зростає в рази.

Приклад 2. Директор фірми будує структуру: розподіляє відділи (поділ праці), призначає одного керівника на підрозділ (єдиноначальність), задає загальну мету (єдність напряму) — це застосування принципів Файоля.

⚠️ Типові помилки

• Плутають Тейлора і Файоля: Тейлор — рівень робітника й операцій, Файоль — рівень усієї організації та функцій управління.

• Приписують функції управління (планування, організація, контроль…) Тейлору — насправді їх систематизував Файоль.

• Діаграму Гантта приписують адміністративній школі — вона з наукової (Генрі Гантт).

• Вважають, що бюрократія за Вебером — це щось погане; у нього це раціональний ідеал ефективної організації.

• Плутають Гілбретів (вивчення рухів) з Тейлором (нормування часу).

🎯 Що завчити напамʼять

• Тейлор — наукова школа (нормування, відрядна оплата).

• Файоль — адміністративна школа, 5 функцій і 14 принципів, єдиноначальність.

• Вебер — бюрократична школа, ідеальна бюрократія, ієрархія й формальні правила.

• Гілбрети — рухи; Гантт — діаграма планування.

🧠 Перевір себе

1. Хто засновник наукової школи управління?

2. Кому належать 5 функцій управління?

3. Хто описав «ідеальну бюрократію»?

4. Чим відрізняється підхід Тейлора від підходу Файоля?

Відповіді: 1—Фредерік Тейлор; 2—Анрі Файолю; 3—Макс Вебер; 4—Тейлор зосереджений на продуктивності окремого робітника й операціях, Файоль — на управлінні організацією в цілому (функції та принципи).