Наукові підходи до менеджменту; школа людських відносин і поведінкових наук
Розділ: Менеджмент
📌 Про що ця тема
Тут перевіряють знання про еволюцію управлінської думки: які наукові підходи (школи) виникали в менеджменті, хто їх засновники та чим вони відрізняються. Ключове поняття — школа людських відносин і поведінкових наук, яка перенесла увагу з процесів і структур на людину, її мотивацію та поведінку в організації.
📖 Головне
• Наукові підходи до менеджменту прийнято поділяти на кілька шкіл, що виникали послідовно, але доповнювали одна одну.
• Школа наукового управління (кінець ХІХ — початок ХХ ст., Ф. Тейлор) — раціоналізація праці: хронометраж, нормування, поділ праці, добір і навчання робітників, відрядна оплата. Гілбрети досліджували рухи, Г. Гант — планування (графік Ганта).
• Класична (адміністративна) школа (А. Файоль) — управління організацією в цілому. Файоль виділив функції управління (планування, організація, розпорядництво, координація, контроль) та принципи (поділ праці, єдиноначальність, дисципліна тощо). М. Вебер — теорія бюрократії.
• Школа людських відносин (1930-ті, Е. Мейо) — виникла як реакція на «механічний» погляд на працівника. Головна ідея: продуктивність залежить не лише від умов і оплати, а й від соціальних чинників, уваги до людини, стосунків у колективі.
• Хоторнські експерименти (Е. Мейо) — довели, що увага до працівників, неформальні групи та психологічний клімат впливають на результати сильніше, ніж зміна фізичних умов праці (Хоторнський ефект).
• Школа поведінкових наук (біхевіоризм, з 1950-х) — розвинула ідеї Мейо на основі психології та соціології. Досліджувала мотивацію, лідерство, потреби, характер влади.
• Ключові теорії мотивації: А. Маслоу (ієрархія потреб — піраміда), Д. Мак-Грегор (теорії X і Y), Ф. Герцберг (двофакторна теорія: гігієнічні чинники + мотиватори).
• Кількісна школа (з середини ХХ ст.) — застосування математики, статистики, моделювання, ЕОМ в управлінні.
🔢 Як це працює на прикладі
Порівняймо погляд на робітника. Тейлор: щоб підвищити виробіток, треба виміряти оптимальні рухи, встановити норму й платити за виконання — людина розглядається як «елемент» процесу. Мейо після Хоторна: тій самій бригаді підвищили увагу керівництва, дали відчуття значущості — виробіток зріс навіть без покращення умов. Висновок: людина мотивується соціальними потребами, а не лише грошима. Далі Маслоу пояснює це через ієрархію: спершу фізіологічні та безпека, потім соціальні, повага, самореалізація.
⚠️ Типові помилки
• Плутають школу наукового управління (Тейлор, про працю й норми) зі школою людських відносин (Мейо, про людину й стосунки) — це протилежні акценти.
• Приписують функції та принципи управління Тейлору, хоча це Файоль (класична школа).
• Плутають авторів теорій мотивації: піраміда — Маслоу, теорії X/Y — Мак-Грегор, двофакторна — Герцберг.
• Вважають, що школа людських відносин і поведінкова школа — одне й те саме; поведінкова є пізнішим, науковішим продовженням.
🎯 Що завчити напамʼять
• Тейлор — наукове управління; Файоль — класична (функції, принципи); Мейо — людські відносини (Хоторн); Вебер — бюрократія.
• Мотивація: Маслоу (піраміда), Мак-Грегор (X і Y), Герцберг (двофакторна).
• Функції управління Файоля: планування, організація, розпорядництво, координація, контроль.
🧠 Перевір себе
1. Хто засновник школи наукового управління?
2. Що довели Хоторнські експерименти?
3. Кому належить теорія ієрархії потреб?
4. Чим класична школа відрізняється від школи людських відносин?
Відповіді: 1—Ф. Тейлор; 2—що соціальні чинники й увага до працівника впливають на продуктивність сильніше за фізичні умови (Хоторнський ефект); 3—А. Маслоу; 4—класична (Файоль) фокусується на структурі, функціях і принципах управління організацією, а школа людських відносин (Мейо) — на людині, мотивації та стосунках у колективі.