Шпаргалка: Управління та адміністрування

365 пунктів із 83 тем — усе, що варто знати напамʼять.

Відкриється вікно друку — там можна одразу зберегти у PDF. Шапка сайту й кнопки на аркуш не потраплять.

Сутність та зміст управління і менеджменту; види та сфери менеджменту

Чотири функції менеджменту: планування, організація, мотивація, контроль.
Три рівні: вищий, середній, низовий.
Три значення менеджменту: наука, мистецтво, вид діяльності.
Менеджмент ⊂ управління (частина, а не тотожність).
Види ресурсів: людські, фінансові, матеріальні, інформаційні, часові.

Еволюція менеджменту: класичні (наукова, адміністративна, бюрократична) школи управління

Тейлор — наукова школа (нормування, відрядна оплата).
Файоль — адміністративна школа, 5 функцій і 14 принципів, єдиноначальність.
Вебер — бюрократична школа, ідеальна бюрократія, ієрархія й формальні правила.
Гілбрети — рухи; Гантт — діаграма планування.

Наукові підходи до менеджменту; школа людських відносин і поведінкових наук

Тейлор — наукове управління; Файоль — класична (функції, принципи); Мейо — людські відносини (Хоторн); Вебер — бюрократія.
Мотивація: Маслоу (піраміда), Мак-Грегор (X і Y), Герцберг (двофакторна).
Функції управління Файоля: планування, організація, розпорядництво, координація, контроль.

Японська, американська та європейська моделі менеджменту; сучасні концепції менеджменту

Японія: колектив, довічний найм, стаж, рінгі, кайдзен, канбан.
США: індивід, контракт, результат, одноосібні рішення, жорсткий контроль.
Європа: соціальне партнерство, співучасть персоналу, баланс.
Три підходи: ситуаційний, процесний, системний.

Організація та її внутрішнє середовище: цілі, структура, завдання, технологія, персонал

5 внутрішніх змінних: цілі, структура, завдання, технологія, персонал.
Ознаки організації: мета, двоє+ людей, свідома координація.
3 категорії завдань: робота з людьми, з предметами, з інформацією.
Види поділу праці: горизонтальний і вертикальний.

Зовнішнє середовище організації: фактори прямої та непрямої дії

Прямі: споживачі, постачальники, конкуренти, закони й держоргани, профспілки, посередники.
Непрямі: економічні, політико-правові, соціокультурні, технологічні, екологічні, міжнародні.
4 характеристики: складність, рухливість, невизначеність, взаємоповʼязаність.
Прямі = вплив взаємний і швидкий; непрямі = вплив однобічний і опосередкований.

Концепція життєвого циклу організації та її стадії

Чотири стадії: зародження → зростання → зрілість → спад (+ можливе відродження).
Модель Грейнера — еволюція та революція (кризи росту).
Модель Адізеса — «організм»: розквіт як пік.
На кожній стадії — свій стиль управління.

Загальні (основні) та конкретні (спеціальні) функції менеджменту

Загальні функції: планування, організація, мотивація, контроль (+ координація).
Управлінський цикл саме в цьому порядку.
Конкретні функції = за обʼєктом (персонал, фінанси, виробництво, маркетинг).
Формула розрізнення: загальні — ЯК управляють, конкретні — ЧИМ управляють.

Планування як функція менеджменту: види, елементи, процес планування

Цикл менеджменту: планування → організація → мотивація → контроль.
Три види за терміном: стратегічне / тактичне / оперативне.
Елементи плану: мета, завдання, ресурси, виконавці, терміни, показники.
SMART: конкретна, вимірювана, досяжна, реалістична, у часі.
Етапи: середовище → цілі → альтернативи → вибір → план → реалізація → контроль.

Види та система планів в організації; етапи тактичного і стратегічного планування

Три види планів: стратегічні, тактичні, оперативні (+ рівні управління).
Етапи стратегічного планування: місія/цілі → зовнішній аналіз → внутрішній аналіз → вибір стратегії → реалізація → контроль.
SWOT = сильні, слабкі, можливості, загрози.
SMART-критерії цілей.

SMART-технології планування, матриця SWOT-аналізу та цілепокладання в менеджменті

SMART: Specific, Measurable, Achievable, Relevant, Time-bound.
SWOT: Strengths, Weaknesses (внутрішні) / Opportunities, Threats (зовнішні).
S,W = позитив/негатив усередині; O,T = позитив/негатив зовні.
Ієрархія: місія → стратегічні → тактичні → оперативні цілі.

Функція організації за М. Месконом: проектування структури, спеціалізація, зв'язки на підприємстві

4 функції менеджменту за Месконом: планування, організація, мотивація, контроль.
2 аспекти організації: департаменталізація + делегування.
Спеціалізація: горизонтальна і вертикальна.
Повноваження ≠ відповідальність (остання не делегується).
Типи повноважень: лінійні і штабні.
Типи структур: лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізіональна, матрична.

Департаментизація та її типи; масштаб керованості (норма керованості)

Типи департаментизації: функціональна, продуктова, територіальна, за споживачами, матрична.
Вузький масштаб → висока структура, багато рівнів, тісний контроль.
Широкий масштаб → плоска структура, мало рівнів, менший контроль.
Норма керованості менша на вищих рівнях, більша на нижчих.

Типи організаційних структур управління: лінійна, функціональна, лінійно-штабна, дивізіональна, матрична

Лінійна — один керівник, єдиноначальність, малі фірми.
Функціональна — кілька керівників за функціями.
Лінійно-штабна — штаб радить, лінійний керівник вирішує.
Дивізіональна — за продуктом/регіоном/споживачем, дублювання функцій.
Матрична — подвійне підпорядкування (функція + проєкт).

Управлінські повноваження і відповідальність; централізація та децентралізація; делегування повноважень

Повноваження = право; відповідальність = обовʼязок відповідати.
Відповідальність не делегується повністю.
Баланс повноважень і відповідальності.
Види повноважень: лінійні та штабні.
Централізація = рішення нагорі; децентралізація = рішення внизу.

Функція координації та функція регулювання в менеджменті

Загальні функції: планування, організація, мотивація, контроль.
Сполучні функції: координація, регулювання, комунікації, рішення.
Координація = узгодження дій; регулювання = усунення відхилень.
Регулювання йде після контролю.
Координація буває вертикальна і горизонтальна.

Функція мотивації: потреба, мотив, спонукання, стимул, винагорода, цінність

Ланцюг: потреба → спонукання/мотив → поведінка → мета → задоволення потреби.
Потреби: первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні).
Винагорода: внутрішня і зовнішня.
Змістовні теорії: Маслоу, Герцберг, МакКлелланд, Альдерфер.
Процесуальні теорії: Врум (очікувань), Адамс (справедливості), Портер–Лоулер.
Стимул — зовнішній, мотив — внутрішній.

Змістовні теорії мотивації (Маслоу, Герцберг, МакКлелланд, Альдерфер)

5 рівнів Маслоу знизу вгору.
ERG = Existence, Relatedness, Growth (Альдерфер + фрустрація-регресія).
Герцберг: гігієна (не мотивує) / мотиватори (мотивують).
МакКлелланд: досягнення, влада, причетність.

Процесуальні теорії мотивації (очікувань, справедливості, Портера-Лоулера)

Три теорії та їх автори: очікувань — Врум; справедливості — Адамс; комплексна — Портер і Лоулер.
Формула Врума: М = (З–Р) × (Р–В) × Валентність.
Три очікування Врума і поняття валентності.
Пʼять елементів моделі Портера-Лоулера та її головний висновок.

Стимулювання праці: цілі, принципи, види та форми

Стимул зовнішній, мотив внутрішній.
Види: матеріальне (грошове + негрошове) і нематеріальне.
За спрямованістю: позитивне і негативне.
Форми оплати: почасова і відрядна.
Принципи: комплексність, диференційованість, гнучкість, справедливість, гласність, своєчасність.

HR-менеджмент: підсистеми управління персоналом, кадрова служба та її функції

Перелік основних підсистем: планування/маркетинг, найм і облік, розвиток, мотивація, соціальний розвиток, трудові відносини, правове й інформаційне забезпечення.
Функції кадрової служби: планування, відбір, облік, адаптація, навчання, оцінювання, резерв, мотивація.
Типи кадрової політики: активна/пасивна, відкрита/закрита.

Функція контролю: сутність, принципи, цілі та місце в системі управління

4 функції менеджменту: планування, організація, мотивація, контроль.
3 види контролю: попередній, поточний, заключний.
3 етапи: стандарти → вимірювання й порівняння → коригувальні дії.
Принципи: своєчасність, гнучкість, економічність, стратегічна спрямованість, орієнтація на результат.

Види контролю (попередній, поточний, завершальний) та етапи процесу контролю

Три види: попередній (до), поточний (під час), завершальний (після).
Обʼєкти попереднього контролю: людські, матеріальні, фінансові ресурси.
Три етапи: стандарти → вимірювання і порівняння → коригувальні дії.
Три варіанти дій на 3-му етапі: нічого не робити / усунути відхилення / переглянути стандарти.

Економічні, адміністративні та соціально-психологічні методи менеджменту

Три групи методів: економічні, адміністративні (організаційно-розпорядчі), соціально-психологічні.
На що спирається кожна: економічні — матеріальний інтерес; адміністративні — влада й дисципліна; соціально-психологічні — соціальні потреби й психологія.
Адміністративні = організаційні (регламентування, нормування, інструктування) + розпорядчі (накази, розпорядження, вказівки).
Характер впливу: економічні — непрямий, адміністративні — прямий обов'язковий, соц.-психологічні — опосередкований.

Процесний, системний та ситуаційний підходи в менеджменті

Чотири функції: планування, організація, мотивація, контроль + звʼязувальні процеси.
Системна модель: вхід → перетворення → вихід + зворотний звʼязок.
Внутрішнє середовище: цілі, структура, завдання, технологія, люди.
Зовнішнє: прямого і непрямого впливу.
Гасло ситуаційного підходу: «немає єдиного найкращого способу управління».

Інформація в менеджменті: види інформації та вимоги до управлінської інформації

Напрями руху: висхідна, низхідна, горизонтальна.
Основні вимоги: достовірність, своєчасність, повнота, точність, актуальність, зрозумілість, економічність.
Різниця «дані → інформація» (обробка й осмислення).
Рівні: стратегічна, тактична, оперативна.

Комунікації в менеджменті: складові та види комунікації, комунікаційний процес, перешкоди

Чотири елементи: відправник — повідомлення — канал — одержувач.
П'ять етапів: ідея → кодування/канал → передача → декодування → зворотний зв'язок.
Види за напрямом: низхідні, висхідні, горизонтальні.
Групи бар'єрів: семантичні, фізичні, психологічні, перевантаження, фільтрація.

Управлінські рішення: характеристика, чинники впливу, етапи прийняття (за М. Месконом), методи обґрунтування

5 етапів за Месконом у порядку: діагностика → обмеження й критерії → альтернативи → оцінка → вибір.
Три середовища: визначеність, ризик, невизначеність.
Три підходи: інтуїтивний, за судженням, раціональний.
Чинники впливу за Месконом (перелік вище).

Влада та керівництво: форми впливу і типи влади в менеджменті

П’ять форм влади: примусу, винагороди, законна (традиційна), еталонна (харизматична), експертна.
Форми впливу: наказ, переконання, залучення до участі.
Влада = можливість впливати; вплив = зміна поведінки; баланс влади — двосторонність.

Лідерство та стилі керівництва за Куртом Левіним: авторитарний, демократичний, ліберальний

Автор — Курт Левін, три стилі: авторитарний, демократичний, ліберальний.
Критерій поділу — спосіб ухвалення рішень і розподіл влади.
Авторитарний — одноосібно; демократичний — спільно; ліберальний — свобода підлеглих.
Синоніми: авторитарний = директивний; ліберальний = потуральний = невтручання.

Сутність маркетингу та його сучасні визначення (філософія, діяльність, функція, процес, метод управління)

Визначення маркетингу як діяльності із задоволення потреб через обмін.
Пʼять граней: філософія, діяльність, функція, процес, метод.
4P: Product, Price, Place, Promotion.
Ланцюг: потреба → запит → товар → обмін → ринок.
Еволюція концепцій: виробнича → товарна → збутова → маркетингова → соціально-етична.

Еволюція концепцій маркетингу: удосконалення виробництва, товару, інтенсифікації зусиль, маркетингу, соціально-етичного маркетингу

Порядок п'яти концепцій: виробництва → товару → інтенсифікації зусиль (збутова) → маркетингу → соціально-етичного маркетингу.
Відправна точка кожної: виробництво / якість товару / стимулювання збуту / потреби споживача / потреби + добробут суспільства.
Три чинники соціально-етичної концепції: прибуток фірми, потреби покупця, інтереси суспільства.

Основні поняття маркетингу: нужда, потреба, попит, товар, обмін, збут, угода, ринок

Ланцюжок: нужда → потреба → попит → товар → обмін → угода → ринок.
Попит = потреба + купівельна спроможність.
П'ять умов обміну (дві сторони, взаємна цінність, здатність вести переговори, свобода вибору, доцільність).
Маркетинг ширший за збут: маркетинг — до виробництва, збут — після.

Типологізація ринку: ринок продавця, ринок покупця, промисловий та споживчий ринок

Ринок продавця: попит > пропозиція, диктує продавець.
Ринок покупця: пропозиція > попит, диктує покупець, потрібен маркетинг.
Споживчий (B2C) — для особистого споживання, багато дрібних покупок.
Промисловий (B2B) — для виробництва/перепродажу, мало великих раціональних покупок.

Маркетингове мікросередовище та його суб'єкти (постачальники, посередники, споживачі, конкуренти)

6 суб'єктів мікросередовища: фірма, постачальники, посередники, споживачі, конкуренти, контактні аудиторії.
5 типів ринків споживачів.
Різниця: мікро — впливає частково; макро — лише пристосовується.
Види посередників і види контактних аудиторій.

Маркетингове макросередовище: демографічні, економічні, соціокультурні, природні, науково-технічні, політико-правові фактори

Шість груп факторів макросередовища: демографічні, економічні, соціокультурні (соціально-культурні), природні, науково-технічні, політико-правові.
Головна ознака макросередовища — некерованість.
Мікросередовище: постачальники, посередники, споживачі, конкуренти, контактні аудиторії.

Маркетингові дослідження: сутність, мета, завдання та напрямки

5 етапів: проблема → план → збір → аналіз → звіт.
Первинна vs вторинна інформація (нова/готова).
Кабінетні (вторинна) vs польові (первинна) методи.
Методи збору: опитування, спостереження, експеримент, фокус-група.
Напрямки: ринок, споживачі, товар, конкуренти, ціна, збут, реклама.
Мета — зменшення невизначеності й ризику рішень.

Методи маркетингових досліджень (спостереження, опитування, експеримент) та інструменти (анкета)

Три методи: спостереження, опитування, експеримент.
Опитування — найпоширеніший метод; анкета — його інструмент.
Спостереження = «що», експеримент = «чому».
Первинні дані — зібрані вперше; вторинні — уже існують.
Закриті питання (варіанти) vs відкриті (вільні).

Сегментація ринку: сутність, ознаки та критерії сегментування

4 ознаки споживчого ринку: географічна, демографічна, психографічна, поведінкова.
4 критерії сегмента: вимірюваність, доступність, значущість, придатність до освоєння.
Послідовність: сегментація → вибір цільового сегмента (таргетинг) → позиціонування.
Різниця: ознака = за чим ділять; критерій = чим оцінюють.

Вибір цільового сегмента ринку; поняття цільового ринку

Модель STP: сегментація → вибір цільового ринку → позиціонування.
4 критерії сегментації: географічний, демографічний, психографічний, поведінковий.
3 стратегії охоплення: недиференційований, диференційований, концентрований.
4 вимоги до сегмента: вимірюваність, доступність, суттєвість, придатність до дії.

Позиціонування товару на ринку та схема позиціонування

Ланцюг STP: Segmentation → Targeting → Positioning.
Позиціонування = місце у свідомості споживача відносно конкурентів.
4 помилки: недо-, над-, заплутане, сумнівне позиціонування.
Кроки побудови карти позиціонування (5 етапів).
УТП і репозиціонування — визначення.

Маркетингова інформація: сутність, види; первинні та вторинні дані

Первинні = збираються вперше під конкретну проблему.
Вторинні = вже існують, зібрані раніше для інших цілей.
Вторинні: внутрішні + зовнішні.
Методи збору первинних: опитування, спостереження, експеримент.
Логіка: спершу вторинні (дешево), потім первинні.

Системи маркетингової інформації та процес маркетингового дослідження

4 підсистеми МІС: внутрішня звітність, спостереження, дослідження, аналіз.
Два типи інформації: первинна і вторинна (та їх плюси/мінуси).
Методи збору первинних даних: опитування, спостереження, експеримент, фокус-групи.
5 етапів дослідження: проблема/мета → план → збір → аналіз → результати.

Класифікація товару за рівнем реалізації концепції: за задумом, у реальному виконанні, з підкріпленням

Три рівні: задум (ядро/вигода) → реальне виконання → підкріплення.
Складові реального виконання: якість, властивості, дизайн, марочна назва, упаковка.
Складові підкріплення: гарантія, доставка, монтаж, кредит, обслуговування, консультації.
Автор моделі — Філіп Котлер.

Класифікація товарів за характером споживання та класифікація споживчих товарів

Два рівні: за характером споживання — споживчі та промислові.
Чотири групи споживчих: повсякденного попиту, попереднього вибору, особливого попиту, пасивного попиту.
Три підвиди повсякденного: основні, імпульсивні, екстреного попиту.
Критерій поділу — поведінка покупця (частота, зусилля, порівняння).

Життєвий цикл товару: розробка, виведення, зростання, зрілість, спад

Послідовність: розробка → виведення → зростання → зрілість → спад.
Де прибуток: нема (розробка, виведення) → з'являється (зростання) → максимум (зрілість) → падає (спад).
Найдовша стадія — зрілість; максимум рекламних витрат — виведення.
Дві цінові стратегії виведення: «зняття вершків» і «проникнення».

Товарна марка (марочна назва, знак, товарний знак) та упакування товару

Марочна назва — вимовляється; марочний знак — впізнається, але не вимовляється; товарний знак — юридично захищений.
Три рівні упакування: внутрішнє, зовнішнє, транспортне.
Функції упакування: захист, збереження, зручність, інформування, стимулювання збуту.
Маркування ≠ упакування (це нанесення інформації).
⚠️ Типові помилки
Плутають «товарну марку» й «товарний знак»: знак — це саме зареєстрована, юридично захищена частина марки.
Ототожнюють марочну назву й марочний знак: назву вимовляють, знак — лише впізнають візуально.
Вважають упакування суто технічним засобом, забуваючи його маркетингову роль (стимулювання збуту).
Плутають упакування й маркування — останнє є нанесенням інформації на упаковку.
Забувають транспортний рівень упакування, називаючи лише внутрішнє й зовнішнє.

Маркетингова цінова політика: сутність, види, цілі та етапи

6 етапів формування ціни (у правильному порядку).
4 цілі ціноутворення.
Різниця стратегій «зняття вершків» ↔ «проникнення».
3 групи методів: витратні, за попитом, за конкурентами.
Функції ціни.

Методи маркетингового ціноутворення (середні витрати плюс прибуток, беззбитковості, сприйнятої цінності, поточних цін, закритих торгів)

Точка беззбитковості (шт.) = Постійні витрати / (Ціна − Змінні на одиницю).
Обсяг під цільовий прибуток = (Постійні + Цільовий прибуток) / Маржинальний дохід.
Маржинальний дохід на одиницю = Ціна − Змінні витрати.
Ц (витрати+прибуток) = Собівартість × (1 + націнка).
Три групи методів: витратні, конкурентні, ціннісні — і який метод до якої належить.

Маркетингова комунікаційна політика: комплекс маркетингових комунікацій та його структура

4 елементи промоушн-міксу: реклама, стимулювання збуту, особистий продаж, PR (+прямий маркетинг).
Формула AIDA: Attention → Interest → Desire → Action.
Модель комунікації: відправник → кодування → канал → декодування → отримувач → зворотний зв'язок (+ шум).
Реклама = платна й неособиста; особистий продаж = особистий контакт зі зворотним зв'язком.

Реклама: сутність, мета, завдання, носії та розробка рекламної програми

Визначення реклами (платна, неособиста, від визначеного спонсора).
Три завдання: інформувати, переконувати, нагадувати.
Модель 5М: Mission, Money, Message, Media, Measurement.
Чотири методи бюджету.
Відмінність реклами від PR і стимулювання збуту.

Стимулювання збуту: засоби та програма (зразки, купони, премії, знижки, конкурси, лотереї)

6 засобів для споживачів: зразки, купони, премії, знижки, конкурси, лотереї.
3 адресати: споживачі, посередники, торговий персонал.
Конкурс = уміння, лотерея = випадок.
Головна ознака стимулювання збуту: короткостроковий стимул до негайної дії.
Логіка програми: мета → засоби → умови → строк → бюджет → оцінка.

Пропаганда (зв'язки з громадськістю) та персональні продажі

4 елементи комплексу маркетингових комунікацій: реклама, стимулювання збуту, PR (пропаганда), персональний продаж.
Головна відмінність PR: незалежність повідомлення й довіра; не прямо оплачується.
Головна відмінність персонального продажу: прямий двосторонній контакт.
Послідовність етапів персонального продажу.

Маркетингова політика розподілу: канали розподілу та їх функції

4P: product, price, place (розподіл), promotion.
Рівні каналу: нульовий (прямий), 1-, 2-, 3-рівневий — схеми напамʼять.
Довжина = кількість рівнів; ширина = кількість посередників на рівні.
Три види збуту: інтенсивний, селективний, ексклюзивний.
Агент і брокер НЕ набувають права власності.

Рівні каналів розподілу (нульовий, одно-, дво-, трирівневий) та показники (довжина, ширина)

Нульовий: виробник → споживач.
Однорівневий: + роздріб.
Дворівневий: + оптовик + роздріб.
Трирівневий: + великий опт + дрібний опт + роздріб.
Довжина = кількість рівнів (посередників у ланцюжку).
Ширина = кількість посередників одного типу на одному рівні.
Нульовий = прямий збут; один і більше = непрямий.

Стратегії розподілу: інтенсивний, вибіркове проникнення, широке проникнення, пасивний маркетинг

Матриця (ціна / просування):
Інтенсивний = висока / високе
Вибіркове проникнення = висока / низьке
Широке проникнення = низька / високе
Пасивний = низька / низьке

Товарний асортимент і товарна номенклатура: широта, глибина, насиченість, гармонійність

Широта = кількість асортиментних груп.
Глибина = кількість варіантів товару в межах групи.
Насиченість = загальна кількість усіх товарних одиниць.
Гармонійність = ступінь спорідненості груп (за використанням, збутом, виробництвом).
Середня глибина = насиченість ÷ широта.

Сутність підприємництва; поняття, форми та принципи підприємницької діяльності

Визначення підприємництва (самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик, заради прибутку).
Ознаки підприємництва (мінімум чотири).
Формула: Прибуток = Доходи − Витрати.
Дві форми за субʼєктом: індивідуальна і колективна.
Чотири форми власності: приватна, колективна, комунальна, державна.
Різниця між ФОП і юридичною особою.

Підприємництво як елемент бізнесу; моделі підприємницького бізнесу (класична та інноваційна)

Ознаки: самостійність, ініціативність, ризик, систематичність, відповідальність, прибуток.
Класична модель — від наявних ресурсів (ефективність).
Інноваційна модель — від нової можливості (розвиток, нове залучення ресурсів).
Функції підприємця: ресурсна, організаційна, творча, управлінська.

Правові основи підприємництва: основні положення Господарського кодексу України

Означення та 5 ознак підприємництва.
Дві групи суб'єктів: господарські організації та ФОП.
Перелік принципів підприємництва.
Форми господарських товариств: ТОВ, ТДВ, АТ, повне, командитне.

Взаємовідносини підприємців і держави; роль і значення підприємництва в економіці країни

Ознаки підприємництва: самостійність, систематичність, ризик, прибуток.
Пʼять функцій: ресурсна, організаційна, новаторська, соціальна, загальноекономічна.
Прямі методи = адміністративні (ліцензії, стандарти); непрямі = економічні (податки, кредити).
Гарантії держави: свобода діяльності, захист власності, рівність, невтручання.

Франчайзинг як особлива форма організації бізнесу

Франчайзер = власник бренду (дає право); франчайзі = покупець права.
Паушальний внесок — одноразовий; роялті — регулярний (% від обороту).
Юридична основа — договір комерційної концесії.
Три види: товарний, виробничий, діловий (бізнес-формат).

Принципи та функції підприємницької діяльності

Ознаки: самостійність, ініціативність, систематичність, ризик, майнова відповідальність, прибуток.
Принципи: свобода, самостійність, майнова відповідальність, зацікавленість, ризик, законність, комерційний розрахунок.
Функції: ресурсна, організаційна, творча (інноваційна), соціальна, ризикова, управлінська.
Чотири фактори виробництва, які поєднує підприємець: капітал, праця, земля, підприємницький хист.

Характеристика виробничої підприємницької діяльності: форми, види, суб'єкти

Ознаки підприємництва: самостійність, ініціативність, систематичність, ризик, мета — прибуток.
Види виробничого: виробництво продукції, роботи, послуги, інновації.
Форми: індивідуальна / колективна; ФОП / юридична особа.
Суб’єкти: фізичні та юридичні особи.
Фактори: земля, капітал, праця, підприємницькі здібності.

Характеристика посередницької підприємницької діяльності: форми, види, суб'єкти

Форми: агентування, комісія, консигнація, брокерство, дилерство, дистриб'юторство.
Агент — від імені принципала; комісіонер — від свого імені, за рахунок комітента.
Дилер — власник товару й ризик; брокер — лише зведення сторін.
Дохід посередника: комісія, винагорода або різниця цін.

Види та класифікація підприємств в Україні

Критерії класифікації: форма власності, спосіб утворення, розмір, галузь.
Унітарне (1 засновник) vs корпоративне (кілька, обʼєднання капіталу).
Види товариств: ТОВ, ТДВ, АТ, повне, командитне.
Межі за розміром: 10 / 50 / 250 працівників.

Організаційно-правові форми господарювання: підприємства, господарські товариства, ФОП

ФОП — відповідальність усім майном.
ТОВ/ТДВ/АТ — обмежена відповідальність (у межах вкладу/акцій), у ТДВ плюс кратна.
Повне товариство — усі відповідають усім майном солідарно.
Командитне — повні учасники + вкладники (командити).
АТ: ПрАТ і ПАТ, капітал поділено на акції.

Обґрунтування і вибір ідеї підприємницької діяльності; джерела та оцінювання ідей

Три умови життєздатної ідеї: потреба + можливість реалізації + прибуток.
Поділ джерел на внутрішні й зовнішні.
Етапи: генерування → відбір → оцінювання → обґрунтування → вибір.
Основні критерії оцінювання: попит, конкуренція, ресурси, прибутковість, окупність, ризики.

Методи індивідуального творчого пошуку підприємницької ідеї (аналогії, інверсії, ідеалізації)

Три методи та їх суть у двох словах: аналогія — «як деінде», інверсія — «навпаки», ідеалізація — «ідеальний результат».
Поділ методів на індивідуальні та колективні.
Ідеалізація завжди починається з опису ідеального кінцевого результату.

Методи колективного пошуку та активізації пошуку ідеї (мозковий штурм, морфологічний аналіз, фокальні об'єкти)

Два етапи мозкового штурму і головне правило «не критикувати».
Ролі у штурмі: модератор, генератори, секретар, експерти.
Суть морфологічного аналізу: параметри × варіанти = комбінації (таблиця).
Суть фокальних об'єктів: перенесення випадкових ознак на центральний об'єкт.

Прийняття рішення про тип підприємства: самокерована та підприємницька фірма

Підприємницька фірма → максимізує прибуток, рішення ухвалює власник, він несе ризик.
Самокерована фірма → максимізує дохід на одного працівника, рішення колективні, ризик спільний.
Реакція на зростання попиту: підприємницька нарощує наймання, самокерована — обережна з розширенням колективу.

Створення нових підприємств; вибір сфери діяльності (виробництво, торгівля, послуги)

Ознаки підприємництва: самостійність, ризик, систематичність, прибуток.
Три сфери: виробництво, торгівля, послуги — та їхні відмінності.
Етапи створення підприємства (ідея → реєстрація → старт).
Націнка = ціна продажу − ціна закупівлі.

Державна реєстрація суб'єктів підприємництва; ліцензування; основні етапи реєстрації ФОП

Реєстр — ЄДР; реєструє державний реєстратор.
КВЕД — класифікатор видів діяльності; РНОКПП — ідентифікаційний номер.
Реєстрація = право бути підприємцем; ліцензія = право на окремий вид діяльності.
Ліцензування потрібне лише для видів, визначених законом.
Системи оподаткування: загальна і спрощена (єдиний податок).

Бізнес-планування: структура та етапи розробки бізнес-плану

Розділи бізнес-плану: резюме, опис підприємства, опис продукції, маркетинг, виробничий, організаційний, фінансовий, ризики.
Резюме пишеться останнім, стоїть першим.
Точка беззбитковості = постійні витрати / (ціна − змінні витрати на одиницю).
4P маркетингу: product, price, place, promotion.

Розділи бізнес-плану: аналіз ринку, план виробництва, план маркетингу, організаційний та фінансовий план, план продажів і ризиків

Послідовність розділів: резюме → аналіз ринку → план виробництва → план маркетингу → організаційний → план продажів → фінансовий → ризики.
Модель маркетингу 4P: product, price, place, promotion.
Формула точки беззбитковості = постійні витрати / (ціна − змінні витрати на одиницю).
Кожен розділ = своє питання: ринок (кому), виробництво (як), маркетинг (просування), фінанси (скільки).

Матеріальні ресурси підприємницької діяльності та їх види

Матеріальні ресурси = засоби праці + предмети праці.
Основні засоби — багато циклів, амортизація частинами.
Оборотні засоби — один цикл, вартість переноситься одразу.
Фондовіддача = обсяг продукції / вартість основних засобів.
Два зношування: фізичне (від використання) і моральне (від застарівання).

Нематеріальні ресурси; репутація та гудвіл

Гудвіл = ринкова ціна підприємства − вартість чистих активів.
Групи: промислова власність, авторське право, нетрадиційні об'єкти.
Патент — право власності; ліцензія — дозвіл; роялті — періодично; паушальний — разово.
Гудвіл визнають лише при купівлі фірми, не створюють усередині.

Трудові та фінансові ресурси підприємницької діяльності; інвестиції

Фінансові ресурси = власні (статутний капітал, прибуток, амортизація) + залучені (кредити, позики, цінні папери).
Інвестиції: реальні (у виробництво) та фінансові (у цінні папери).
Продуктивність праці = обсяг продукції / кількість працівників.
Прибуток = доходи − витрати.

Ефективність підприємницької діяльності: показники використання матеріальних, нематеріальних і трудових ресурсів

Фондовіддача = Q / ОЗ; Фондомісткість = ОЗ / Q; Фондоозброєність = ОЗ / Ч.
Матеріаловіддача = Q / М; Матеріаломісткість = М / Q.
Коб = Виручка / ОборКошти; Тривалість обороту = Дні / Коб.
Продуктивність = Q / Ч; Трудомісткість = Час / Q.
Прямий і обернений показники завжди дають у добутку 1.

Показники дохідності та рентабельності підприємницької діяльності

Рентабельність = (Прибуток / База) × 100%.
Рентабельність продукції → база собівартість; продажів → база виручка; ROA → активи; ROE → власний капітал.
Чистий прибуток = прибуток до оподаткування − податок.
Абсолютні показники — у грн, рентабельність — у %.

Соціальна відповідальність бізнесу: сутність та складові

4 рівні піраміди Керролла знизу вгору: економічний → правовий → етичний → філантропічний.
3 складові: внутрішня, зовнішня, екологічна.
Поняття «стейкхолдери» — зацікавлені сторони.
Ключові ознаки: добровільність, системність, прозорість.

Ділова етика: система норм і правил поведінки в діловому середовищі

Визначення: етика, мораль, діловий етикет, корпоративна культура, соціальна відповідальність, конфлікт інтересів.
Принципи ділової етики: чесність, відповідальність, повага, конфіденційність, справедливість.
Різницю «мораль / право» і «етика / етикет».
Рівні ділової етики: особистий, корпоративний, суспільний.

Ризик-менеджмент у підприємництві та управління підприємницькими ризиками

Етапи: ідентифікація → оцінка → вибір методу → реалізація → контроль.
Чотири методи: уникнення, зниження, передача, прийняття.
Формула суті оцінки: рівень ризику = ймовірність × розмір можливих втрат.
Диверсифікація = розподіл, страхування = передача, резервування = запас.

Вступ PRO · конспекти всіх тем — на сторінці «Конспекти»

Тренуватися на завданнях цього предмета