Процес навчання: сутність, двосторонній характер, функції, структурні елементи; навчання, учіння, научіння

Розділ: Прикладні психолого-педагогічні засади освіти, навчання, виховання та розвитку особистості

📌 Про що ця тема


Тут перевіряють розуміння навчання як цілісного педагогічного процесу: що це таке, чому він двосторонній, які функції виконує і з яких елементів складається. Ключове — розрізняти три близькі поняття: навчання, учіння та научіння. Це фундамент дидактики, без якого не зрозуміти інші розділи.


📖 Головне


• Навчання — це цілеспрямована, спеціально організована взаємодія вчителя та учнів, спрямована на засвоєння знань, умінь, навичок, розвиток і виховання особистості.


• Двосторонній характер означає, що навчання поєднує два взаємоповʼязані процеси: викладання (діяльність учителя) та учіння (діяльність учня). Без активності обох сторін навчання не відбувається.


• Викладання — організація, керування, стимулювання пізнавальної діяльності учнів, подача матеріалу, контроль.


• Учіння — цілеспрямована пізнавальна діяльність самого учня із засвоєння знань, умінь, навичок; активна, свідома робота.


• Научіння — результат, стійка зміна в поведінці чи знаннях, що виникає внаслідок досвіду (ширше поняття, може бути й стихійним, без учителя).


• Три функції навчання (взаємоповʼязані, реалізуються в єдності):

— освітня: засвоєння знань, формування умінь і навичок;

— розвивальна: розвиток мислення, памʼяті, уваги, мовлення, здібностей;

— виховна: формування поглядів, переконань, якостей, ставлень.


• Структурні елементи процесу навчання: мета → мотиви → зміст → методи і засоби → форми організації → контроль і оцінювання → результат (корекція).


• Цільовий компонент задає, навіщо вчимо; змістовий — чого; операційно-діяльнісний — як; контрольно-регулювальний — перевірку; оцінно-результативний — підсумок і корекцію.


🔢 Як це працює на прикладі


Урок математики з теми «Площа кола».

• Мета (освітня + розвивальна): засвоїти формулу S = πR² і розвинути логічне мислення.

• Викладання: вчитель пояснює формулу, показує виведення, дає задачі.

• Учіння: учень слухає, записує, самостійно розвʼязує, перепитує.

• Коли учень потім сам, без підказки, правильно рахує площу — це научіння (закріплений результат).

• Виховна функція реалізується через привчання до точності й наполегливості.

• Контроль: самостійна робота; за результатом — корекція.


⚠️ Типові помилки


• Плутають учіння і научіння: учіння — це процес діяльності учня, а научіння — його результат (стійка зміна).

• Ототожнюють навчання лише з роботою вчителя, забуваючи про двосторонність — активність учня обовʼязкова.

• Називають дві функції замість трьох або забувають розвивальну.

• Вважають функції окремими етапами, хоча вони реалізуються одночасно, в єдності.

• Плутають «викладання» (учитель) і «учіння» (учень) — це різні сторони одного процесу.


🎯 Що завчити напамʼять


• Двосторонність: викладання + учіння.

• Три функції: освітня, розвивальна, виховна.

• Навчання = процес (взаємодія), учіння = діяльність учня, научіння = результат.

• Структура: мета, мотиви, зміст, методи/засоби, форми, контроль, результат.


🧠 Перевір себе


1. Чим учіння відрізняється від научіння?

2. Назви три функції навчання.

3. Які дві сторони утворюють двосторонній характер навчання?

4. Який структурний елемент відповідає на питання «чого навчати»?


Відповіді: 1 — учіння це процес пізнавальної діяльності учня, научіння це стійкий результат (зміна в знаннях/поведінці) внаслідок досвіду; 2 — освітня, розвивальна, виховна; 3 — викладання (учитель) і учіння (учень); 4 — змістовий компонент (зміст навчання).

Перевірити себе на практиці

Прочитати — половина справи. Далі потрібні завдання цієї ж теми з розбором кожної відповіді: саме на них видно, чи справді тема закрита.