Верховна Рада України: конституційний склад, повноваження, порядок формування; статус народного депутата; законодавчий процес

📌 Про що ця тема

Верховна Рада України (ВРУ) — єдиний орган законодавчої влади (парламент). На іспиті перевіряють знання чисел (склад, кворуми, строки), хто має які повноваження, як рухається закон і яким є статус депутата. Ключові поняття: конституційний склад, законодавча ініціатива, вето, мандат, недоторканність.

📖 Головне

• Конституційний склад ВРУ — 450 народних депутатів; обираються на 5 років (загальне, рівне, пряме виборче право, таємне голосування).

• Вимоги до депутата: громадянин України, якому на день виборів виповнився 21 рік, має право голосу і проживає в Україні останні 5 років; не може бути обраний той, хто має непогашену/незняту судимість.

• ВРУ повноважна за умови обрання не менш як 2/3 конституційного складу (300 депутатів); працює сесійно.

• Перша сесія — не пізніше ніж на 30-й день після офіційного оголошення результатів виборів. Депутати складають присягу.

• Повноваження (ст. 85): внесення змін до Конституції, прийняття законів, затвердження Держбюджету, визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, призначення виборів Президента, усунення Президента через імпічмент, призначення Прем’єр-міністра, міністрів оборони та закордонних справ (за поданням Президента), вотум недовіри Кабміну тощо.

• Право законодавчої ініціативи (ст. 93): Президент, народні депутати, Кабінет Міністрів.

• Закони приймаються більшістю від конституційного складу — 226 голосів; зміни до Конституції — не менш як 2/3 (300).

• Статус депутата: мандат не імперативний у класичному розумінні; діє індемнітет — депутат не відповідає за результати голосування та висловлювання в парламенті (крім образи чи наклепу). Недоторканність (імунітет) скасовано.

• Несумісність мандата: депутат не може мати іншу оплачувану чи підприємницьку роботу (крім викладацької, наукової, творчої) та інші державні посади.

🔢 Як це працює на прикладі

Шлях закону:

1) Законодавча ініціатива — суб’єкт вносить законопроєкт.

2) Розгляд у ВРУ (читання), голосування — потрібно 226 голосів.

3) Підписання Головою ВРУ і передача Президенту.

4) Президент протягом 15 днів підписує і оприлюднює АБО повертає з пропозиціями (вето).

5) Якщо ВРУ долає вето 2/3 (300 голосів), Президент зобов’язаний підписати закон упродовж 10 днів.

🎯 Приклад кворуму: обрано 305 депутатів — ВРУ повноважна (більше 300). Прийняти звичайний закон можна, коли «за» проголосували щонайменше 226.

⚠️ Типові помилки

• Плутають 226 (звичайний закон) і 300 (зміни до Конституції, подолання вето, повноважність).

• Вважають, що депутати й досі мають недоторканність — її скасовано; залишився лише індемнітет.

• Відносять право законодавчої ініціативи до судів чи окремих міністрів — його мають лише Президент, депутати і Кабмін.

• Плутають підписання закону Головою ВРУ і оприлюднення Президентом.

🎯 Що завчити напамʼять

• 450 — склад; 5 років — строк; 21 рік і 5 років проживання — для депутата.

• 300 (2/3) — повноважність, вето, Конституція; 226 — звичайний закон.

• Строки Президента: 15 днів на підпис/вето, 10 днів після подолання вето.

• 3 суб’єкти законодавчої ініціативи.

🧠 Перевір себе

1. Скільки голосів потрібно, щоб подолати вето Президента?

2. Хто має право законодавчої ініціативи?

3. Який мінімальний вік для народного депутата?

4. Що залишилось у депутата після скасування недоторканності?

Відповіді: 1 — 300 (2/3 складу); 2 — Президент, народні депутати, Кабінет Міністрів; 3 — 21 рік; 4 — індемнітет (невідповідальність за голосування і висловлювання, крім образи й наклепу).