Шпаргалка: Право та міжнародне право

374 пунктів із 83 тем — усе, що варто знати напамʼять.

Відкриється вікно друку — там можна одразу зберегти у PDF. Шапка сайту й кнопки на аркуш не потраплять.

Конституційне право як галузь права: предмет, метод, система, джерела; Конституція України як Основний Закон; юридичні властивості та порядок внесення змін

  • 28 червня 1996 року — прийняття Конституції.
  • Числа голосів: 150 (1/3), 226 (більшість), 300 (2/3).
  • Розділи I, III, XIII → референдум.
  • Заборона змін: воєнний/надзвичайний стан; скасування прав; загроза незалежності/цілісності.

Основи конституційного ладу України; засади суверенітету, республіканської форми правління, поділу влади, верховенства права; засади громадянського суспільства

  • 28 червня 1996 — дата Конституції; 28 червня — День Конституції.
  • Ст. 1: суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова.
  • Ст. 5: республіка; народ — єдине джерело влади.
  • Ст. 6: законодавча, виконавча, судова гілки.
  • Ст. 8 — верховенство права; ст. 15 — політична, економічна, ідеологічна багатоманітність.

Конституційно-правовий статус людини і громадянина; принципи; система конституційних прав, свобод та обов'язків; гарантії та механізми захисту

  • Ст. 3 — людина найвища соціальна цінність.
  • Ст. 21–24 — невідчужуваність, рівність.
  • Чотири-пʼять груп прав і приклади до кожної.
  • Обовʼязки: захист Вітчизни, податки, повага до символів, збереження природи й спадщини.
  • Механізми: суд → омбудсмен → КСУ → ЄСПЛ.

Громадянство України: принципи, підстави набуття та припинення; правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців

  • Принцип єдиного громадянства (ст. 4), заборона позбавлення й видачі (ст. 25).
  • Чотири основні способи набуття: народження, територіальне походження, прийняття, поновлення.
  • Способи припинення: вихід, втрата, за договорами.
  • Національний режим для іноземців та його обмеження.
  • Визначення біженця через «обґрунтовані побоювання переслідувань».

Форми безпосередньої демократії: вибори та референдум; види виборчих систем; виборчий процес в Україні; всеукраїнський і місцевий референдум

  • Вікові цензи: 18 / 21 / 35.
  • Три виборчі системи та яка де застосовується.
  • Стадії виборчого процесу по порядку.
  • Умови народної ініціативи: 3 млн, 2/3 областей, 100 тис. у кожній.
  • Заборонені питання референдуму: податки, бюджет, амністія.
  • Зміна території — тільки всеукраїнським референдумом.

Верховна Рада України: конституційний склад, повноваження, порядок формування; статус народного депутата; законодавчий процес

  • ⚠️ Типові помилки
  • Плутають 226 (звичайний закон) і 300 (зміни до Конституції, подолання вето, повноважність).
  • Вважають, що депутати й досі мають недоторканність — її скасовано; залишився лише індемнітет.
  • Відносять право законодавчої ініціативи до судів чи окремих міністрів — його мають лише Президент, депутати і Кабмін.
  • Плутають підписання закону Головою ВРУ і оприлюднення Президентом.

Президент України: конституційний статус, порядок обрання, повноваження; підстави та порядок дострокового припинення повноважень (імпічмент)

  • Кандидат: 35 років, 10 років проживання, мова, право голосу.
  • Строк 5 років, не більше 2 строків підряд.
  • 4 підстави припинення: відставка, здоров'я, імпічмент, смерть.
  • Голоси імпічменту: 226 → 300 → 338.
  • Обов'язки тимчасово виконує Голова ВР.

Кабінет Міністрів України та система органів виконавчої влади: склад, порядок формування, компетенція, відповідальність

  • КМУ — вищий орган виконавчої влади.
  • Склад: Прем'єр, Перший віце-прем'єр, віце-прем'єри, міністри.
  • Прем'єра — ВРУ за поданням Президента; оборони і МЗС — ВРУ за поданням Президента; інші — ВРУ за поданням Прем'єра.
  • Резолюція недовіри — 226 голосів.
  • Акти: постанови і розпорядження.

Конституційні засади судової влади та правосуддя; система судоустрою; статус суддів; Вища рада правосуддя

  • Правосуддя здійснюють ВИКЛЮЧНО суди.
  • Найвищий суд — Верховний Суд; КСУ — окремо.
  • Вимоги до судді: вік 30–65, стаж у праві ≥5 років, вища юридична освіта.
  • Призначає суддю Президент за поданням ВРП.
  • Три принципи судоустрою: територіальність, спеціалізація, інстанційність.
  • Гарантії: незалежність, недоторканність, незмінюваність.

Конституційний Суд України: склад, порядок формування, повноваження; конституційне подання, звернення та скарга

  • 18 суддів; 6+6+6 (Президент, ВР, зʼїзд суддів).
  • Строк — 9 років, без повторного; вік — від 40, стаж права — від 15 років.
  • Три форми: подання (акти/тлумачення), звернення (висновок), скарга (особа, закон у її справі).
  • Субʼєкти подання: Президент, 45+ депутатів, Верховний Суд, омбудсмен, ВР АРК.

Територіальний устрій України; конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим

  • 24 області + АРК + міста зі спеціальним статусом (Київ, Севастополь).
  • Засади ст. 132: єдність і цілісність, централізація+децентралізація, збалансованість регіонів.
  • Конституцію АРК приймає ВР АРК, затверджує ВР України.
  • Голову Ради міністрів АРК призначає ВР АРК за погодженням з Президентом.
  • В АРК діє Представництво Президента України.

Місцеве самоврядування в Україні: конституційні засади, система, органи та повноваження; матеріальна і фінансова основа

  • Первинний субʼєкт — територіальна громада.
  • Статті Конституції про самоврядування — розділ XI (140–146).
  • Елементи системи: громада, рада, голова, виконавчі органи, районні/обласні ради, органи самоорганізації.
  • Районні й обласні ради не мають виконавчих органів.
  • Основа самоврядування — комунальна власність і місцеві бюджети.

Адміністративне право як галузь: предмет, метод, джерела, система; адміністративно-правові норми та відносини

  • Предмет — управлінські (публічні) відносини.
  • Метод — імперативний: приписи, заборони, дозволи.
  • Структура норми: гіпотеза — диспозиція — санкція.
  • Структура правовідносин: субʼєкти — обʼєкт — зміст.
  • Обовʼязкова ознака адмінвідносин — наявність владного субʼєкта.

Суб'єкти адміністративного права; органи виконавчої влади та їх компетенція; адміністративна правосуб'єктність

  • Правосубʼєктність = правоздатність + дієздатність.
  • Адмінвідповідальність — з 16 років.
  • Вищий орган виконавчої влади — Кабінет Міністрів України.
  • Центральні органи: міністерства, служби, агентства, інспекції; місцеві — держадміністрації.
  • Принцип для органів: дозволено лише передбачене законом.

Публічна служба та державна служба: правовий статус державних службовців; проходження служби; обмеження та відповідальність

  • Визначення державної служби й державного службовця.
  • Принципи державної служби.
  • Статус виникає зі складення Присяги.
  • Чотири види відповідальності.
  • Дисциплінарні стягнення: зауваження, догана, попередження про неповну службову відповідність, звільнення.

Форми та методи публічного адміністрування; адміністративні акти; адміністративні послуги; переконання і примус

  • Форми: правові (акти, договори, юридичні дії) і неправові (організаційні, матеріально-технічні).
  • Методи: переконання (пріоритет) і примус.
  • Три види примусу: запобігання, припинення, відповідальність.
  • Адмінакт — індивідуальний і владний; адмінпослуга — за заявою особи.

Адміністративна відповідальність: поняття, підстави, ознаки; адміністративне правопорушення та його склад; адміністративні стягнення

  • 4 елементи складу: обʼєкт, обʼєктивна сторона, субʼєкт, субʼєктивна сторона.
  • Вік субʼєкта — 16 років.
  • Адмінарешт — до 15 діб.
  • Повний перелік видів стягнень (9 видів).
  • Строк накладення — зазвичай 2 місяці.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення: стадії, учасники, строки

  • Вік відповідальності — 16 років.
  • Стадії: протокол → розгляд → оскарження → виконання.
  • 2 місяці (3 — суд) — накладення; 15 днів — розгляд; 10 днів — оскарження; 15 днів — сплата штрафу; 3 місяці — звернення до виконання.
  • Адмінарешт — до 15 діб.

Забезпечення законності у публічному адмініструванні; контроль і нагляд; звернення громадян; оскарження рішень, дій та бездіяльності

  • Три види звернень: пропозиція, заява, скарга.
  • Контроль = втручання + законність і доцільність; нагляд = лише спостереження за законністю.
  • Оскаржують рішення, дії ТА бездіяльність.
  • Дві форми оскарження: адміністративна і судова.
  • Сторона спору в адмінсуді — суб’єкт владних повноважень.

Адміністративне судочинство: завдання, принципи; публічно-правовий спір; юрисдикція адміністративних судів

  • Визначення публічно-правового спору і суб'єкта владних повноважень.
  • Правило про тягар доказування на відповідачеві (владі).
  • Перелік принципів, особливо «офіційне з'ясування обставин».
  • Триланкову систему: окружний → апеляційний → Касаційний адмінсуд ВС.

Учасники адміністративного процесу; підсудність адміністративних справ; представництво

  • Учасники справи = сторони + треті особи + представники.
  • Три види підсудності: предметна, територіальна, інстанційна.
  • Види представництва: самопредставництво, законне, договірне (адвокат).
  • Відповідач — переважно субʼєкт владних повноважень.

Провадження в суді першої інстанції: звернення до суду, відкриття провадження, підготовче провадження, судовий розгляд; докази та доказування

  • Чотири стадії: звернення → відкриття → підготовче → судовий розгляд.
  • Види доказів (5) і 4 властивості (належність, допустимість, достовірність, достатність).
  • Тягар доказування правомірності — на суб’єктові владних повноважень.
  • Рішення на відкриття/залишення без руху/повернення/відмову — ухвалою судді.

Судові рішення в адміністративних справах; апеляційне та касаційне оскарження; перегляд за нововиявленими та виключними обставинами

  • Види рішень: рішення (по суті) + ухвала (процес).
  • Чотири частини рішення: вступна, описова, мотивувальна, резолютивна.
  • Апеляція → перевіряє і факти, і право; касація → лише право (ВС).
  • Нововиявлені = існували, але невідомі; виключні = неконституційність / міжнародне рішення / зміна позиції ВС.

Особливості окремих категорій адміністративних справ; виконання судових рішень в адміністративних справах

  • Тягар доказування — на суб'єктові владних повноважень.
  • Категорії особливих проваджень: нормативні акти, виборчі спори, звернення органу влади, зразкові/типові справи.
  • Зразкова справа — Верховний Суд; її висновки обов'язкові для типових.
  • Виконання — після набрання законної сили (крім негайного); виконавчий лист видає суд; санкція за невиконання — штраф.

Цивільне право як галузь: предмет, метод, принципи, система, джерела; цивільне законодавство; аналогія закону і права

  • Предмет = майнові + особисті немайнові відносини.
  • Метод = диспозитивний (рівність, автономія волі).
  • Засади: свобода договору, свобода підприємництва, судовий захист, справедливість/добросовісність/розумність.
  • Основний акт — Цивільний кодекс України.
  • Аналогія закону — схожа норма; аналогія права — загальні засади.

Цивільні правовідносини: поняття, структура, види; підстави виникнення; юридичні факти

  • Структура: субʼєкти + обʼєкт + зміст.
  • Зміст = субʼєктивні права + субʼєктивні обовʼязки.
  • Юридичні факти: події та дії; дії = правомірні (акти, вчинки) + неправомірні.
  • Види: майнові/немайнові, абсолютні/відносні, речові/зобовʼязальні.

Фізична особа як суб'єкт цивільного права: правоздатність і дієздатність; обмеження дієздатності; опіка та піклування; фізична особа-підприємець

  • Правоздатність — з народження до смерті, рівна для всіх.
  • Вікові межі: малолітні до 14, неповнолітні 14–18, повна з 18.
  • Повна дієздатність раніше: шлюб; з 16 — праця, ФОП, батьківство.
  • Обмеження і недієздатність — ТІЛЬКИ судом.
  • Опіка: малолітні + недієздатні. Піклування: неповнолітні + обмежено дієздатні.

Юридична особа: поняття, ознаки, види, організаційно-правові форми; створення, припинення; правочиноздатність та органи

  • Чотири ознаки: організаційна єдність, майнова відокремленість, самостійна відповідальність, виступ від власного імені.
  • Право- і дієздатність — з моменту державної реєстрації.
  • Форми реорганізації: злиття, приєднання, поділ, перетворення.
  • Поділ: приватного/публічного права; підприємницькі/непідприємницькі; товариства/установи.

Правочини: поняття, види, форма, умови дійсності; недійсність правочинів та її наслідки

  • Правочин = правомірна вольова дія на цивільно-правовий результат.
  • Види: односторонні / дво- й багатосторонні; відплатні / безвідплатні.
  • 4–5 умов дійсності (зміст, дієздатність, воля, спрямованість, інтереси дітей).
  • Нікчемний — за законом; оспорюваний — за судом.
  • Наслідок — двостороння реституція.

Представництво і довіреність; строки та терміни в цивільному праві; позовна давність

  • Загальна позовна давність — 3 роки.
  • Спеціальна — 1 рік (неустойка, ЗМІ, недоліки товару, розірвання дарування).
  • Відлік — з дня, коли дізнався/міг дізнатися про порушення.
  • Довіреність без дати — нікчемна; суд застосовує давність лише за заявою сторони.

Особисті немайнові права фізичної особи; захист цивільних прав та інтересів; способи захисту

  • Дві групи немайнових прав: природне існування і соціальне буття.
  • Ознаки немайнових прав: без майнового змісту, невідчужувані, довічні.
  • Перелік основних способів захисту (визнання права, спростування, відшкодування збитків і моральної шкоди тощо).
  • Форми захисту: юрисдикційна і самозахист.
  • Відмінність честі, гідності, ділової репутації.

Право власності: зміст, форми, підстави набуття та припинення; захист права власності; речові права на чуже майно

  • Тріада: володіння, користування, розпорядження.
  • Строки набувальної давності: нерухоме — 10 років, рухоме — 5 років.
  • Три речові позови: віндикаційний, негаторний, про визнання права.
  • Чотири права на чуже майно: володіння, сервітут, емфітевзис, суперфіцій.

Зобов'язальне право: поняття зобов'язання, сторони, виконання; забезпечення виконання зобов'язань; припинення зобов'язань

  • Сторони: боржник і кредитор.
  • 6 видів забезпечення: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
  • Відмінність штраф/пеня та завдаток/аванс.
  • Підстави припинення: виконання, відступне, зарахування, домовленість, прощення боргу, поєднання осіб, неможливість виконання, смерть/ліквідація.

Цивільно-правовий договір: поняття, види, зміст, укладення, зміна та розірвання; окремі види договорів (купівля-продаж, найм, підряд, послуги)

  • Істотна умова будь-якого договору — предмет.
  • Стадії укладення: оферта → акцепт.
  • Купівля-продаж → власність; найм → користування; підряд → результат; послуга → дії.
  • Розірвання: за згодою, за рішенням суду, одностороння відмова (якщо дозволено).

Недоговірні зобов'язання: відшкодування шкоди (деліктні зобов'язання); безпідставне збагачення

  • Склад делікту: шкода + протиправність + причинний звʼязок + вина.
  • Презумпція вини заподіювача.
  • Вікові межі: до 14 — батьки; 14–18 — сам, субсидіарно батьки.
  • Кондикція = набуття/збереження майна без правової підстави → повернення.
  • Солідарна відповідальність співзаподіювачів.

Право інтелектуальної власності: авторське право і суміжні права; право промислової власності; захист прав інтелектуальної власності

  • Авторське право — без реєстрації, знак ©.
  • Суміжні права — виконавці, фонограми, мовлення, знак ℗.
  • Промислова власність — реєстрація обов'язкова: патент або свідоцтво.
  • Немайнові права невідчужувані й безстрокові; майнові — передаються й успадковуються.
  • Критерії винаходу: новизна + винахідницький рівень + промислова придатність.

Спадкове право: спадкування за заповітом і за законом; черги спадкоємців; прийняття та оформлення спадщини

  • П'ять черг спадкоємців за порядком.
  • Строк прийняття спадщини — 6 місяців.
  • Обов'язкова частка = половина законної частки.
  • Відкриття спадщини — день смерті; місце — останнє місце проживання.

Цивільне процесуальне право: предмет, метод, джерела; завдання та принципи цивільного судочинства

  • Головне джерело — ЦПК України.
  • Метод — імперативно-диспозитивний.
  • Завдання — справедливий, неупереджений, своєчасний розгляд задля захисту прав.
  • Перелік ключових засад: верховенство права, рівність, гласність, змагальність, диспозитивність, розумність строків, обов'язковість рішень.

Цивільні процесуальні правовідносини; сторони та інші учасники справи; процесуальне представництво

  • Обовʼязковий субʼєкт процесуальних правовідносин — суд.
  • Позивач = звертається; відповідач = до кого вимога.
  • Три елементи виникнення: норма + право/дієздатність + юридичний факт.
  • Три види представництва: договірне, законне, за призначенням.
  • Розпорядчі права: зміна підстави/предмета/розміру, відмова, визнання, мирова.

Цивільна юрисдикція та підсудність; види проваджень цивільного судочинства; ціна позову

  • Три види проваджень: позовне (загальне/спрощене), наказне, окреме.
  • Загальна підсудність — за відповідачем; виключна — нерухомість і спадщина.
  • Ціна позову = сума ВСІХ майнових вимог.
  • Наказне — безспірне; окреме — без спору про право.

Докази і доказування в цивільному процесі: належність, допустимість, достовірність; засоби доказування; забезпечення доказів

  • П’ять засобів доказування: письмові, речові, електронні, висновок експерта, показання свідків.
  • Чотири властивості: належність, допустимість, достовірність, достатність.
  • Три групи обставин без доказування: загальновідомі, преюдиційні, визнані.
  • Суть забезпечення доказів: збереження до розгляду, коли подання стане неможливим/утрудненим.

Процесуальні строки; судові виклики і повідомлення; судові витрати; заходи процесуального примусу

  • Перебіг строку — з наступного дня; кінець у вихідний → наступний робочий день.
  • Поновлюють — законні строки, продовжують — судові.
  • Судові витрати = судовий збір + витрати на розгляд справи.
  • Витрати — на того, хто програв (пропорційно при частковому задоволенні).
  • Заходи примусу: попередження, видалення із залу, тимчасове вилучення доказів, привід, штраф.

Позовне провадження: пред'явлення позову, відкриття провадження; підготовче провадження; забезпечення позову

  • Три елементи позову: предмет, підстава, зміст.
  • Чотири можливі реакції судді на заяву: відкрити, залишити без руху, повернути, відмовити.
  • Послідовність стадій: подання позову → відкриття провадження → підготовче провадження → розгляд по суті.
  • Умова забезпечення позову: невжиття заходів ускладнить/унеможливить виконання рішення.

Судовий розгляд справи; ухвалення та проголошення рішення; види судових рішень; законна сила рішення

  • Чотири форми: рішення, ухвала, постанова, судовий наказ — і що кожна вирішує.
  • Чотири частини рішення: вступна, описова, мотивувальна, резолютивна.
  • Строк апеляції — 30 днів; законна сила — після його спливу або після апеляції.
  • П'ять властивостей законної сили: обов'язковість, виключність, преюдиціальність, незмінність, виконуваність.

Наказне та спрощене позовне провадження; окреме провадження: особливості розгляду окремих категорій справ

  • Три види проваджень: позовне (+ спрощене), наказне, окреме.
  • Наказне = безспірна грошова вимога → судовий наказ (і рішення, і виконавчий документ).
  • Окреме = немає спору про право; заявник і заінтересовані особи.
  • Спрощене = малозначні/нескладні справи, швидший позовний розгляд.
  • Виникнення спору про право в окремому провадженні → заяву залишають без розгляду.

Апеляційне провадження: право апеляційного оскарження, порядок і межі перегляду, повноваження суду апеляційної інстанції

  • 30 днів — рішення, 15 днів — ухвала.
  • Хто має право оскаржити (учасники + особи, чиїх прав стосується рішення).
  • Межі перегляду + винятки (матеріальне/процесуальне право).
  • Перелік повноважень апеляційного суду.

Касаційне провадження; перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами

  • Касація = Верховний Суд, перевірка тільки права.
  • Перегляд за нововиявленими/виключними обставинами = той самий суд.
  • Виключні обставини: рішення КС про неконституційність, рішення ЄСПЛ, скасування пов’язаного рішення.
  • Нововиявлені: існували раніше, невідомі й неможливо було дізнатися.

Виконання судових рішень; провадження у справах за участю іноземного елемента; визнання рішень іноземних судів

  • Виконавчий лист видає суд першої інстанції.
  • Негайне виконання: аліменти, зарплата, поновлення на роботі.
  • Іноземці = національний режим (рівні права).
  • Іноземне рішення виконується за договором або взаємністю + дозвіл суду.

Кримінальне право: поняття, завдання, принципи, система; кримінальний закон; чинність у часі та просторі; тлумачення закону

  • Єдине джерело — Кримінальний кодекс України.
  • Правило зворотної дії: помʼякшує/скасовує — так; встановлює/посилює — ні.
  • Час вчинення = час дії/бездіяльності.
  • Три принципи дії в просторі: територіальний, громадянства, універсальний.
  • Структура КК: Загальна + Особлива частини.

Кримінальне правопорушення: поняття, ознаки, класифікація (кримінальні проступки і злочини); малозначність діяння

  • Чотири ознаки: суспільна небезпечність, протиправність, винність, караність.
  • Дві групи: кримінальні проступки і злочини.
  • Три категорії злочинів: нетяжкий, тяжкий, особливо тяжкий.
  • Критерій класифікації — максимальне покарання за санкцією статті.
  • Формула малозначності: формальні ознаки є, але істотної шкоди немає і не могло бути.

Склад кримінального правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона; види складів

  • 4 елементи складу та обов'язкові ознаки кожного.
  • Вік: загальний 16, за тяжкі діяння — 14.
  • Форми вини: прямий/непрямий умисел, самовпевненість/недбалість — і чим відрізняються.
  • Види складів за конструкцією: матеріальний, формальний, усічений.

Суб'єкт кримінального правопорушення: осудність, неосудність, обмежена осудність; вік кримінальної відповідальності; спеціальний суб'єкт

  • Три ознаки суб'єкта: фізична особа, осудність, вік.
  • Загальний вік — 16, знижений — 14.
  • Неосудний не відповідає; обмежено осудний відповідає.
  • Два критерії неосудності: медичний і юридичний.

Суб'єктивна сторона: вина та її форми (умисел і необережність); мотив, мета; помилка та її кримінально-правове значення

  • Дві форми вини: умисел (прямий, непрямий) і необережність (самовпевненість, недбалість).
  • Ознаки кожного виду: усвідомлення + передбачення + вольовий момент (бажав / свідомо припускав / розраховував відвернути / повинен і міг).
  • Мета можлива тільки при прямому умислі.
  • Юридична помилка не впливає, фактична — може впливати на кваліфікацію.

Стадії вчинення кримінального правопорушення: готування, замах, закінчене правопорушення; добровільна відмова

  • Форми готування (ст. 14) і види замаху (закінчений/незакінчений).
  • Три ознаки добровільної відмови: добровільність, остаточність, усвідомлення можливості закінчити.
  • Межі покарання: готування — ½, замах — ⅔ максимуму.
  • Стадії — тільки прямий умисел; готування до проступку не карається.

Співучасть у кримінальному правопорушенні: поняття, види співучасників, форми співучасті; ексцес виконавця

  • Чотири види співучасників: виконавець, організатор, підбурювач, пособник.
  • Чотири форми: група осіб; за попередньою змовою; організована група (3+); злочинна організація (5+).
  • Ексцес = вихід за межі спільного умислу → відповідає лише виконавець.
  • Співучасть можлива тільки в умисному правопорушенні.

Обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння: необхідна оборона, крайня необхідність, затримання особи та інші

  • При обороні шкода — нападнику; при крайній необхідності — третім особам.
  • Крайня необхідність: шкода має бути меншою за відвернену і єдиним засобом.
  • Перевищення меж оборони — лише умисне заподіяння явно надмірної тяжкої шкоди.
  • Перелік обставин: необхідна оборона, уявна оборона, затримання особи, крайня необхідність, примус, виконання наказу, ризик, спеціальне завдання.

Множинність кримінальних правопорушень: повторність, сукупність, рецидив

  • Повторність — ст. 32, сукупність — ст. 33, рецидив — ст. 34, наслідки — ст. 35.
  • Повторність = та сама стаття/частина, без засудження.
  • Сукупність = різні статті/частини, без засудження; буває реальна й ідеальна.
  • Рецидив = нове УМИСНЕ + непогашена судимість за УМИСНЕ.
  • Погашена/знята судимість «обнуляє» множинність.

Покарання: поняття, мета, система і види покарань; призначення покарання; обставини, що пом'якшують та обтяжують

  • Мету покарання (кара, виправлення, запобігання).
  • Що перелік пом'якшуючих — відкритий, обтяжуючих — вичерпний.
  • Поділ на основні / додаткові / змішані (штраф і позбавлення права — змішані; конфіскація і позбавлення звання — лише додаткові).
  • Одне основне покарання за одне правопорушення.

Звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання; судимість та її погашення; примусові заходи

  • 5 підстав звільнення від відповідальності (каяття, примирення, поруки, зміна обстановки, давність).
  • Хто ухвалює амністію і помилування.
  • Різниця: погашення vs зняття судимості.
  • Два види примусових заходів: медичного та виховного характеру.

Особлива частина: система та кваліфікація кримінальних правопорушень; злочини проти життя, здоров'я, власності, у сфері службової діяльності

  • 4 елементи складу.
  • Ст. 185 крадіжка, 186 грабіж, 187 розбій, 189 вимагання, 190 шахрайство.
  • Ст. 115 вбивство, 121/122/125 тілесні.
  • Ст. 364, 366, 368 — службові.
  • Розбій — закінчений з моменту нападу.

Кримінальне процесуальне право: поняття, завдання, стадії; засади кримінального провадження; джерела

  • Послідовність стадій (6 основних).
  • Завдання провадження (суть ст. 2 КПК).
  • Перелік ключових засад і їх зміст.
  • Джерела: Конституція → КПК → закони → міжнародні договори + практика ЄСПЛ.
  • Дізнання = проступки, слідство = злочини.

Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження; засади змагальності та забезпечення права на захист

  • Сторона обвинувачення: прокурор, слідчий, дізнавач, керівник розслідування, оперативні підрозділи.
  • Сторона захисту: підозрюваний/обвинувачений, захисник (адвокат), законний представник.
  • Суд і слідчий суддя — окремо, вони не сторони.
  • Дві засади: змагальність (рівність сторін) + право на захист.
  • Презумпція невинуватості: вину доводить обвинувачення, сумніви — на користь особи.

Докази і доказування у кримінальному провадженні: поняття, властивості доказів, предмет доказування; види джерел доказів

  • Чотири властивості: належність, допустимість, достовірність, достатність.
  • Чотири джерела доказів: показання, речові докази, документи, висновки експертів.
  • Предмет доказування — перелік обставин (подія, винуватість, шкода, особа, пом'якшення/обтяження, звільнення, конфіскація).
  • Недопустимий доказ не використовується; істотне порушення прав робить доказ недопустимим.

Запобіжні заходи: види, підстави та порядок застосування; затримання особи; тримання під вартою

  • П'ять заходів у порядку суворості + затримання окремо.
  • Затримання без ухвали — максимум 72 години.
  • Запобіжний захід обирає слідчий суддя (досудове) / суд (судове).
  • Ризики: переховування, знищення доказів, вплив на свідків, перешкоджання, вчинення нового правопорушення.

Заходи забезпечення кримінального провадження; процесуальні строки та витрати; відшкодування шкоди

  • П’ять запобіжних заходів за зростанням суворості.
  • Перелік основних заходів забезпечення провадження.
  • Правило обчислення строків днями (без початкового дня) і правило пошти.
  • Держава відшкодовує шкоду незалежно від вини посадовців.

Досудове розслідування: початок, дізнання і слідство; слідчі (розшукові) дії; повідомлення про підозру

  • Початок — внесення до ЄРДР (не пізніше 24 годин).
  • Дізнання — проступки; слідство — злочини.
  • Три підстави підозри: затримання, запобіжний захід, достатні докази.
  • Обшук/огляд житла — лише за ухвалою слідчого судді.
  • Вручення підозри затриманому — не пізніше 24 годин.

Негласні слідчі (розшукові) дії; зупинення та закінчення досудового розслідування; форми закінчення

  • Три форми закінчення: закриття; клопотання про примусові заходи медичного/виховного характеру; обвинувальний акт.
  • Підстави зупинення: хвороба, розшук, міжнародне співробітництво.
  • НСРД — лише після ухвали слідчого судді (загалом) і щодо тяжких/особливо тяжких злочинів.

Судове провадження у першій інстанції: підготовче провадження, судовий розгляд; ухвалення вироку; види вироків

  • Дві частини провадження: підготовче + судовий розгляд.
  • Послідовність розгляду: підготовча частина → судове слідство → дебати → останнє слово → вирок.
  • Два види вироку: обвинувальний і виправдувальний.
  • Три підстави виправдання (немає події, немає складу, не доведено причетність особи).
  • Вирок — іменем України, у нарадчій кімнаті.

Особливі порядки кримінального провадження: угоди, спрощене провадження, провадження щодо неповнолітніх

  • Два види угод і їх сторони.
  • Угода затверджується вироком суду.
  • Спрощене провадження — для кримінальних проступків.
  • Для неповнолітнього: захисник + законний представник обовʼязкові; тримання під вартою — виняток; можливі примусові заходи виховного характеру.

Провадження з перегляду судових рішень: апеляційне, касаційне; перегляд за нововиявленими або виключними обставинами

  • Апеляція: рішення не в силі, перевіряє факти й право, 30 днів (7 — ухвали).
  • Касація: рішення в силі, лише право, Верховний Суд, 3 місяці.
  • Нововиявлені = невідомі факти; виключні = неконституційність, ЄСПЛ, вина судді.

Виконання судових рішень у кримінальному провадженні; міжнародне співробітництво під час кримінального провадження

  • Виконується лише рішення, що набрало законної сили.
  • 5 форм міжнародного співробітництва (див. вище).
  • Два центральні органи: Офіс Генпрокурора (досудове) і Мінюст (суд/виконання).
  • Екстрадиція = видача особи; передбачає перевірку та можливий екстрадиційний арешт.

Поняття, предмет, система та функції міжнародного публічного права; співвідношення з внутрішньодержавним правом

  • Основні джерела: міжнародний договір + міжнародний звичай.
  • Основні суб'єкти: держави (первинні), міжнародні організації, нації за самовизначення, державоподібні утворення.
  • Функції: регулятивна, охоронна, координаційна, забезпечувальна.
  • Дві теорії співвідношення: моністична і дуалістична.
  • Координаційний характер МПП — узгодження воль держав.

Джерела міжнародного права; норми та їх ієрархія; jus cogens; основні принципи міжнародного права

  • Стаття 38 — перелік джерел.
  • Три основні джерела: договір, звичай, загальні принципи права.
  • Два елементи звичаю: практика + opinio juris.
  • jus cogens — нікчемність суперечного договору; приклади заборон.
  • 10 основних принципів із Декларації 1970 р.

Суб'єкти міжнародного права: держави, міжнародні організації, нації та народи; міжнародна правосуб'єктність; визнання і правонаступництво

  • Три елементи правосубʼєктності: право-, діє-, деліктоздатність.
  • Первинні суб'єкти: держави + нації/народи; похідні: міжнародні організації.
  • Чотири ознаки держави: населення, територія, уряд, здатність до зовнішніх відносин.
  • Форми визнання: де-юре, де-факто, ad hoc.
  • Дві теорії визнання: конститутивна і декларативна (панує декларативна).
  • Об'єкти правонаступництва: договори, власність, борги, архіви, членство.

Право міжнародних договорів: укладення, дія, тлумачення, припинення та недійсність; застереження

  • Віденська конвенція про право міжнародних договорів — 1969 рік.
  • Принципи: pacta sunt servanda, rebus sic stantibus.
  • Способи згоди: підписання, ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання.
  • Підстави недійсності: примус, помилка, обман, підкуп, суперечність jus cogens.

Територія в міжнародному праві: державна територія і кордони; правовий режим міжнародних просторів

  • Територіальне море — до 12 морських миль; ВЕЗ — до 200 миль.
  • Склад державної території: суша + води + надра + повітряний простір.
  • Делімітація = карта/договір; демаркація = знаки на місцевості.
  • Міжнародні простори: відкрите море, космос, Антарктика, Міжнародний район морського дна.
  • Антарктика й космос — тільки мирне використання, без привласнення.

Міжнародне морське, повітряне та космічне право: основні режими та принципи

  • Територіальне море — 12 миль, суверенітет + мирний прохід.
  • ВЕЗ — 200 миль, права на ресурси.
  • Відкрите море — свобода, прапор держави.
  • Чиказька конвенція 1944 — ІКАО, суверенітет над повітрям.
  • Договір про космос 1967 — неприсвоєння, мирне використання, заборона ЗМЗ.
  • Морська конвенція ООН 1982.

Право зовнішніх зносин: дипломатичне та консульське право; привілеї та імунітети

  • Дві конвенції: дипломатична 1961, консульська 1963.
  • Агреман + вірчі грамоти — дипломат; патент + екзекватура — консул.
  • Персона нон грата — без пояснення причин.
  • Дипломат — повний імунітет; консул — функціональний (службовий).

Право міжнародних організацій; Організація Об'єднаних Націй: цілі, принципи, структура головних органів

  • Рік заснування ООН — 1945, документ — Статут ООН.
  • 6 головних органів ООН (перелік вище).
  • 5 постійних членів Ради Безпеки з правом вето.
  • Склад РБ — 15 (5 + 10), непостійні на 2 роки.
  • Головна мета ООН — підтримання миру і безпеки.
  • Місце Міжнародного Суду — Гаага.

Міжнародно-правова відповідальність держав та міжнародних організацій: підстави, види, форми; контрзаходи

  • Два елементи правопорушення: присвоюваність + порушення зобовʼязання.
  • Три форми: реституція, компенсація, сатисфакція.
  • Обставини, що виключають протиправність (6 підстав).
  • Умови правомірності контрзаходів і заборони щодо них.

Мирне вирішення міжнародних спорів: засоби; Міжнародний Суд ООН; міжнародний арбітраж

  • Міжнародний Суд ООН: Гаага, 15 суддів, 9 років, оновлення на 1/3 кожні 3 роки, сторони — лише держави.
  • Дипломатичні засоби: переговори, добрі послуги, посередництво, слідчі та погоджувальні комісії.
  • Судові засоби: арбітраж і міжнародні суди — рішення обов'язкові.
  • Різниця: посередник дає рекомендації, арбітр і суд — обов'язкові рішення.

Право міжнародної безпеки; заборона застосування сили; міжнародне гуманітарне право (право збройних конфліктів)

  • Два винятки із заборони сили: самооборона + рішення Ради Безпеки.
  • Ст. 51 Статуту ООН — право на самооборону.
  • Женевські конвенції 1949 р. — основа МГП.
  • Три принципи МГП: розрізнення, пропорційність, гуманність.
  • Різниця: jus ad bellum vs jus in bello.

Міжнародне кримінальне право; міжнародні злочини; Міжнародний кримінальний суд; міжнародне економічне та екологічне право

  • Чотири злочини: геноцид, проти людяності, воєнні, агресія.
  • Римський статут — 1998 (чинний з 2002), МКС у Гаазі.
  • Принцип комплементарності + індивідуальна відповідальність.
  • МКС ≠ орган ООН; МКС ≠ Міжнародний суд ООН.

Вступ PRO · конспекти всіх тем — на сторінці «Конспекти»