Предмет, метод і завдання фінансового аналізу; види аналізу; інформаційна база

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють розуміння того, ЩО вивчає фінансовий аналіз, ЯКИМИ прийомами (методами) він користується і ЗВІДКИ бере дані. Ключове поняття — фінансовий аналіз як спосіб оцінити фінансовий стан і результати діяльності підприємства за показниками звітності.

📖 Головне

• Фінансовий аналіз — це дослідження фінансового стану, результатів і грошових потоків підприємства для ухвалення управлінських рішень.

• Предмет фінансового аналізу — фінансові ресурси та фінансові відносини підприємства, його фінансовий стан і результати, що відображені в показниках звітності.

• Обʼєкт — саме підприємство (його майно, капітал, доходи, витрати, грошові потоки).

• Мета — оцінити фінансовий стан, виявити резерви покращення та обґрунтувати рішення.

• Основні завдання: оцінка майнового стану; аналіз ліквідності та платоспроможності; аналіз фінансової стійкості; аналіз ділової активності; аналіз рентабельності; пошук резервів.

• Метод фінансового аналізу — системне, комплексне вивчення показників у взаємозвʼязку, у динаміці, з виявленням причин змін.

• Основні прийоми (способи): порівняння, групування, середні й відносні величини, балансовий спосіб, елімінування (ланцюгові підстановки), графічний спосіб.

• Види аналізу за часом: попередній (прогнозний), поточний (оперативний), ретроспективний (підсумковий).

• За суб'єктом: внутрішній (для менеджменту, доступ до всіх даних) і зовнішній (для інвесторів, банків, за публічною звітністю).

• За охопленням: повний (комплексний) і тематичний (локальний).

• Основні методи обробки: горизонтальний (порівняння показника за періоди), вертикальний (структура, частка статті у підсумку), трендовий (динаміка за ряд років), коефіцієнтний (розрахунок відносних показників), порівняльний, факторний.

• Інформаційна база — це бухгалтерська (фінансова) звітність: Баланс (Звіт про фінансовий стан), Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки.

• Додаткові джерела: дані обліку, статистична звітність, бізнес-плани, нормативна і зовнішня (ринкова) інформація.

🔢 Як це працює на прикладі

Приклад вертикального аналізу Балансу. Активи всього = 500 тис. грн, з них запаси = 150 тис. грн. Частка запасів = 150/500 × 100% = 30%. Висновок: третину майна становлять запаси.

Приклад горизонтального аналізу: виручка торік 800, цьогоріч 1000. Абсолютна зміна = 1000 − 800 = 200. Темп зростання = 1000/800 × 100% = 125%. Виручка зросла на 25%.

⚠️ Типові помилки

• Плутають предмет (фінансовий стан і відносини) з обʼєктом (саме підприємство).

• Плутають горизонтальний (у часі) і вертикальний (структура) аналіз.

• Вважають, що внутрішній аналіз роблять зовнішні користувачі — навпаки, він для менеджменту.

• Відносять до інформаційної бази лише Баланс, забуваючи про інші форми звітності.

• Змішують метод (загальний підхід) і прийоми/способи (конкретні інструменти).

🎯 Що завчити напамʼять

• Предмет — фінансові ресурси, відносини, стан і результати.

• 4 основні форми звітності: Баланс, Звіт про фінрезультати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал (+ Примітки).

• Горизонтальний = динаміка; вертикальний = структура; трендовий = ряд років; коефіцієнтний = відносні показники.

• Види за суб'єктом: внутрішній / зовнішній.

• Темп зростання = показник звітний / показник базисний × 100%.

🧠 Перевір себе

1. Що є предметом фінансового аналізу?

2. Який аналіз показує частку статті у підсумку?

3. Назви основні форми фінансової звітності.

4. Чим внутрішній аналіз відрізняється від зовнішнього?

Відповіді: 1—фінансові ресурси, відносини, фінансовий стан і результати підприємства; 2—вертикальний (структурний); 3—Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки; 4—внутрішній роблять для менеджменту з доступом до всіх даних, зовнішній — для інвесторів/банків за публічною звітністю.