Орфографія: м'який знак; подвоєння та подовження приголосних; спрощення в групах приголосних

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють уміння правильно писати слова з мʼяким знаком, подвоєними й подовженими приголосними та зі спрощенням у групах приголосних. Це класичні завдання НМТ: тобі дають рядок слів і просять знайти той, де пропущено (чи зайво вжито) букву або спрощення.

📖 Головне

Мʼякий знак пишемо:

• після мʼяких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова й складу: кінь, сіль, молотьба, дзьоб.

• після л перед приголосним: пальці, більший, їдальня.

• у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: український, запорізький, козацький.

• після н перед суфіксами -ськ-, -зьк-, -ц-, -чик, -чин: уманський, рибонька.

• у дієсловах на -ться, -ся: сміється, не бійся.

Мʼякий знак НЕ пишемо:

• після губних (б, п, в, м, ф), шиплячих (ж, ч, ш, щ) та р (крім винятків): степ, ніч, тепер, вірте.

• між двома однаковими мʼякими приголосними: ллю, життя (там подовження, не ь).

• після н перед ж, ч, ш, щ: менший, кінчик (але доньчин — через зменшення).

Подвоєння (збіг двох однакових букв на межі частин слова):

• префікс + корінь: оббити, беззубий, віддати.

• корінь + суфікс: денний (день+н), осінній.

• у словах: бовваніти, ссати, лляний, овва.

• на межі основи та суфікса -н-: law → законний, туман → туманний.

Подовження (один довгий мʼякий звук між голосними):

• іменники сер. роду на -я: життя, знання, волосся, зілля.

• перед я, ю, і, е, ь в деяких формах: суддя, рілля, ллється, стаття.

• увага: подовження буває лише між двома голосними!

Спрощення в групах приголосних (випадає середній звук):

• -ждн- → -жн-: тиждень — тижневий.

• -здн- → -зн-: проїзд — проїзний.

• -стн- → -сн-: честь — чесний, вість — вісний (звісний).

• -стл- → -сл-: щастя — щасливий.

• -слн- → -сн-: ремесло — ремісник.

Спрощення НЕ на письмі (вимовляється, але пишемо всі букви):

• кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, зап'ястний.

• у словах іншомовного походення: контрастний, баластний, форпостний, компостний.

🔢 Як це працює на прикладі

Приклад 1. Де пропущено ь? «україн..кий». Це суфікс -ськ-, отже український.

Але «степ» — після губного п ь не пишемо.

Приклад 2. «тиждень → ?». Група -ждн- спрощується: тижневий.

А «кістлявий» — виняток, спрощення не відбувається: пишемо т.

🎯 Приклад 3. «жит..я». Іменник сер. роду, подовження між голосними → життя.

⚠️ Типові помилки

• Пишуть ь після р: «тепер ь», «секретарь» — неправильно.

• Плутають подвоєння й подовження: подвоєння — на межі морфем (денний), подовження — один звук між голосними (знання).

• Забувають винятки спрощення: пишуть «кіслявий» замість кістлявий.

• Ставлять ь перед суфіксом -ств-, -ськ- там, де його нема після шиплячих/губних.

• У «тижневий, чесний» помилково лишають зайву букву (д, т).

🎯 Що завчити напамʼять

• Винятки спрощення (пишемо всі букви): кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, зап'ястний, контрастний, баластний, форпостний, компостний.

• Слова з подвоєнням без морфемного стику: бовваніти, ссати, лляний, овва.

• Правило: подовження лише між двома голосними.

• Суфікси з ь: -ськ-, -зьк-, -цьк-.

🧠 Перевір себе

1. Чи пишеться ь у слові «різь..бяр»?

2. Подвоєння чи подовження в слові «стаття»?

3. Чи спрощується група в слові «проїзний»?

4. Чи пишемо ь у слові «тепер»?

Відповіді: 1 — так, різьбяр (після з перед б); 2 — подовження (між голосними); 3 — так, -здн-→-зн-, проїзний; 4 — ні, після р ь не пишемо.