Шпаргалка: Українська мова
36 пунктів із 9 тем — усе, що варто знати напамʼять.
Відкриється вікно друку — там можна одразу зберегти у PDF. Шапка сайту й кнопки на аркуш не потраплять.
Фонетика, графіка, орфоепія: голосні й приголосні звуки, співвідношення звуків і букв, вимова, чергування звуків
- 6 голосних звуків: а, о, у, е, и, і.
- я, ю, є, ї = 2 звуки на початку, після голосного, апострофа, ь.
- щ = [шч] завжди; ї = [йі] завжди.
- ь звука не позначає.
- Дзвінкі в кінці слова НЕ оглушуються.
- Ряди чергувань: г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с; о/і, е/і у закритому складі.
Наголос: правильне наголошування слів, орфоепічні норми, слова з рухомим і подвійним наголосом
- Слова з ОДНИМ наголосом (найчастотніші на іспиті): вИпадок, фенОмен, кулінАрія, дрОва, ненАвидіти, нЕнависть, кропивА, рукОпис, кОлесо, кОлія, вимОга, добУток, довІдник, фартУх, разОм(→рАзом), олЕнь, дочкА, подрУга, болотИстий,느веземО, новИй, фаховИй, завдАння, читАння, чорнОзем, обрУч, вірш(ем), серЕдина, чотирнАдцять, одинАдцять, спИна, кидАти.
- Подвійний наголос: пОмилка/помИлка, зАвжди/завждИ, простИй/прОстий, байдУже, веснЯний.
Орфографія: правопис ненаголошених е/и, префіксів пре-/при-/прі-, з-/с-/зі-; апостроф
- Прі-: прізвище, прізвисько, прірва.
- Глухі для с-: к, п, т, ф, х («кафе Птах»).
- Губні для апострофа: б, п, в, м, ф.
- Апостроф не ставимо: свято, тьмяний, цвях, морквяний, різдвяний.
- Пре- = «дуже»; при- = наближення/приєднання/неповнота.
Орфографія: м'який знак; подвоєння та подовження приголосних; спрощення в групах приголосних
- ⚠️ Типові помилки
- Пишуть ь після р: «тепер ь», «секретарь» — неправильно.
- Плутають подвоєння й подовження: подвоєння — на межі морфем (денний), подовження — один звук між голосними (знання).
- Забувають винятки спрощення: пишуть «кіслявий» замість кістлявий.
- Ставлять ь перед суфіксом -ств-, -ськ- там, де його нема після шиплячих/губних.
- У «тижневий, чесний» помилково лишають зайву букву (д, т).
Орфографія: велика літера; написання слів разом, окремо й через дефіс; складні слова, прислівники, частки
- Правило пів-: разом із загальними, дефіс із власними, апостроф перед я/ю/є/ї (пів’яблука).
- Частки через дефіс: -бо, -но, -то, -от, -таки; будь-, -небудь, казна-, хтозна-.
- Прислівники по-...-ому/-и — завжди дефіс.
- У назвах установ/свят/документів — велика лише перше слово.
Орфографія: правопис слів іншомовного походження; знаходження орфографічних помилок у реченні
- Девʼятку: Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р → И.
- Винятки з подвоєнням: тонна, ванна, манна, нетто, брутто, вілла, панна, мадонна, булла, мулла, бонна, пенні.
- Слова без апострофа: бюро, бюджет, гравюра, рюкзак, кювет, манікюр, нюанс.
Лексикологія: лексичне значення слова, багатозначність; синоніми, антоніми, омоніми, пароніми; доречне слововживання
- Чотири поняття чітко: синоніми (близькі), антоніми (протилежні), омоніми (різні за значенням, однакові на вигляд), пароніми (схожі звучанням).
- Часті пароніми: громадський/громадянський, адрес/адреса, ефектний/ефективний, тактовний/тактичний, виборчий/вибірковий, факт/фактор.
- Ознака омонімів — НЕповʼязані значення; ознака багатозначності — повʼязані.
Лексикологія: лексичні помилки, порушення лексичної сполучуваності, тавтологія, плеоназм; активна й пасивна лексика
- Плеоназм = зайве слово-дублер (вільна вакансія). Тавтологія = однокореневі поряд (масло масляне).
- Архаїзм має сучасний синонім; історизм — ні.
- Класичні кальки: брати участь (не приймати), протягом (не на протязі), вибачте (не вибачаюся), здобути перемогу.
- Пароніми: адресат (кому), адресант (хто), громадський (суспільний), громадянський (від громадянин).
Фразеологія: значення фразеологізмів, доречне вживання, фразеологічні синоніми й антоніми
- Значення найчастіших фразеологізмів: байдики бити, водити за носа, накивати п’ятами, пекти раків, як кіт наплакав, хоч греблю гати, тримати язик за зубами, бити байдики, кров з молоком, ахіллесова п’ята, манна небесна.
- Пари антонімів: мало ↔ багато, працювати ↔ ледарювати, мовчати ↔ говорити.
- Ознаки фразеологізму: стійкість, відтворюваність, цілісність значення.