Малі групи: первинні/вторинні, формальні/неформальні, референтні/членства, квазігрупи

Розділ: Психологічні та соціологічні виміри суспільства

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють уміння класифікувати малі соціальні групи за різними критеріями та відрізняти справжню групу від скупчення людей (квазігрупи). Ключове поняття — мала група: нечисленне обʼєднання людей, повʼязаних спільною діяльністю та безпосереднім особистим спілкуванням.


📖 Головне

• Мала група — зазвичай від 2–3 до 20–30 осіб, де можливий прямий контакт «обличчя до обличчя» й кожен знає кожного. Відрізняється від великої групи (нація, клас) саме безпосередністю спілкування.

• Первинна група — тісні, емоційні, тривалі звʼязки, людина цінна сама по собі (сімʼя, близькі друзі, компанія). Саме тут відбувається первинна соціалізація.

• Вторинна група — звʼязки ділові, формалізовані, безособові; людина важлива як виконавець функції (колектив підприємства, студ. потік). Контакт більше опосередкований.

• Формальна група — має офіційну структуру, закріплені статуси, правила, мету ззовні (клас, бригада, військовий підрозділ). Відносини визначені документами й посадами.

• Неформальна група — виникає стихійно на основі симпатій та спільних інтересів, без офіційного статусу; норми негласні (друзі в класі, дворова компанія).

• Важливо: формальна й неформальна структури можуть існувати в одній групі одночасно (офіційний староста і реальний лідер).

• Група членства — група, до якої людина реально належить за фактом.

• Референтна група — еталонна група, на цінності й оцінки якої людина орієнтується, навіть не входячи до неї. Може збігатися з групою членства, а може й ні.

• Квазігрупа — нестійке, спонтанне обʼєднання без сталої структури й спільної мети: натовп, аудиторія (глядачі), соціальні кола, публіка. Контакт короткочасний, анонімний.

• Інші ознаки малої групи: наявність спільної мети, норм, рольового розподілу, почуття «ми».


🔢 Як це працює на прикладі

Студентська академічна група. За офіційним списком — це формальна група (створена наказом, є староста, розклад). Водночас усередині є компанія друзів, що сидять разом і гуляють після пар — це неформальна група на основі симпатій. Для студента вона ж є групою членства. Якщо хтось мріє потрапити в коло «відмінників-активістів» і наслідує їх, хоч поки не спілкується — це його референтна група. А випадкові люди, що зібралися подивитися на бійку в коридорі, — квазігрупа (натовп), бо зникнуть одразу після події.


⚠️ Типові помилки

• Плутають первинну/вторинну з формальною/неформальною. Критерії різні: перша пара — про характер звʼязків (емоційні/ділові), друга — про наявність офіційної структури.

• Вважають референтну групу обовʼязково тією, де людина перебуває. Насправді референтною може бути група, до якої людина лише прагне.

• Називають натовп малою групою. Натовп — квазігрупа: немає сталих норм, мети й структури.

• Ототожнюють сімʼю лише з формальною групою через реєстрацію шлюбу. Сімʼя — передусім первинна група з тісними емоційними звʼязками.

• Прив’язують поділ суто до кількості людей — головний критерій малої групи це безпосередність спілкування, а не лише число.


🎯 Що завчити напамʼять

• Три пари критеріїв: первинна/вторинна (звʼязки), формальна/неформальна (структура), референтна/членства (орієнтація/належність).

• Квазігрупи: натовп, аудиторія, публіка, соціальні кола — без сталої структури.

• Первинна група = місце первинної соціалізації.

• Референтна = еталон, орієнтир (може не збігатися з членством).


🧠 Перевір себе

1. Чим первинна група відрізняється від вторинної?

2. Чи завжди референтна група є групою членства?

3. Чому натовп — не мала група?

4. Наведи приклад, коли в одній групі є формальна й неформальна структури.


Відповіді: 1 — у первинній звʼязки тісні й емоційні (сімʼя, друзі), у вторинній — ділові, безособові (колектив); 2 — ні, референтною може бути група, до якої людина лише прагне; 3 — бо це квазігрупа без сталої структури, мети й норм, контакт короткочасний; 4 — шкільний клас: офіційно є староста (формальна), а реально впливає неформальний лідер компанії.

Перевірити себе на практиці

Прочитати — половина справи. Далі потрібні завдання цієї ж теми з розбором кожної відповіді: саме на них видно, чи справді тема закрита.