Шпаргалка: Психологія та соціологія

83 пунктів із 19 тем — усе, що варто знати напамʼять.

Відкриється вікно друку — там можна одразу зберегти у PDF. Шапка сайту й кнопки на аркуш не потраплять.

Об'єкт і предмет психології: психіка як об'єкт, психічні явища як предмет вивчення

  • Об'єкт психології — психіка. Предмет — психічні явища.
  • Три групи явищ: процеси, стани, властивості.
  • Пізнавальні процеси: відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага, мовлення.
  • Психіка = властивість мозку відображати дійсність і регулювати поведінку.
  • psyche — душа, logos — вчення.

Об'єкт і предмет соціології: суспільство та соціальна взаємодія; функції соціології

  • Об'єкт — суспільство/соціальна реальність; предмет — закономірності соціальних відносин і взаємодій.
  • Соціальна взаємодія = взаємні осмислені дії, орієнтовані на інших.
  • Функції: пізнавальна, описова, прогностична, практична, управлінська, світоглядна.

Трансформація предмета психології: від учення про душу до науки про психіку

  • Переклад: psyche — душа, logos — вчення.
  • Чотири етапи по черзі: душа → свідомість → поведінка → психіка.
  • 1879 р. — лабораторія Вундта, народження наукової психології.
  • Біхевіоризм — наука про поведінку, схема «стимул — реакція».
  • Інтроспекція — метод вивчення свідомості.
  • Поділ психіки: процеси, стани, властивості.

Трансформація предмета соціології: від «суспільства в людині» до «людини в суспільстві»

  • Конт — засновник соціології, позитивізм.
  • Дюркгайм — соціальні факти, «суспільство в людині».
  • Вебер — соціальна дія, розуміюча соціологія, «людина в суспільстві».
  • Макросоціологія = структури; мікросоціологія = взаємодії.
  • Суть теми: зміщення акценту з суспільства-цілого на діючу людину.

Структура психологічної науки: фундаментальна та прикладна психологія, галузі психології

  • Три рівні: фундаментальна → прикладна → практична.
  • Критерій поділу на галузі — сфера діяльності / аспект психіки.
  • Предмет кожної основної галузі (загальна, вікова, соціальна, педагогічна, медична, праці).

Рівні соціологічного знання: макросоціологія, мікросоціологія, теорії середнього рівня, емпіричні дослідження

  • Макро — суспільство, інститути, класи, глобальні процеси.
  • Мікро — мала група, взаємодія, спілкування.
  • Теорії середнього рівня — окремі сфери (сімʼя, праця, молодь), автор Мертон.
  • Емпіричні методи: опитування, спостереження, аналіз документів, експеримент.

Психіка та її основні функції: відображальна і регулятивна

  • Психіка = властивість мозку відображати дійсність і регулювати поведінку.
  • Дві основні функції: відображальна і регулятивна.
  • Ознаки відображення: активне, суб'єктивне, випереджальне.
  • Регуляцію забезпечують: потреби, мотиви, емоції, воля, увага.
  • Свідомість — вищий рівень психічного відображення, властивий тільки людині.

Співвідношення понять «соціальне» і «суспільне»

  • Соціальне протиставляється природному/біологічному; суспільне вказує на масштаб усього суспільства.
  • Людина — біосоціальна істота.
  • Соціальне формується через соціалізацію.
  • Усе суспільне є соціальним, але не навпаки.

Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»

  • Людина — біосоціальна істота, вид Homo sapiens.
  • Індивід — окремий представник роду, біологічна одиниця (народжуються).
  • Особистість — носій соціальних якостей (стають, через соціалізацію).
  • Індивідуальність — неповторність, унікальність рис.
  • Формула: індивідом народжуються, особистістю стають, індивідуальність відстоюють.

Біологічні та соціальні умови психічного розвитку особистості

  • Дві групи умов: біологічні (спадковість, задатки, тип НС, темперамент) і соціальні (середовище, виховання, навчання, спілкування, діяльність).
  • Провідна роль у формуванні особистості — за соціальними чинниками.
  • Трійця: індивід — особистість — індивідуальність.
  • Задатки ≠ здібності.

Спрямованість особистості: мотиви і мотивація; потреби, інтереси, переконання, ідеали

  • Ланцюг: потреба → мотив → мотивація → діяльність.
  • Означення: потреба, мотив, мотивація, інтерес, переконання, ідеал.
  • Порядок рівнів Маслоу: фізіологічні, безпека, належність/любов, повага, самоактуалізація.
  • Внутрішня vs зовнішня мотивація.
  • Світогляд — вершина спрямованості (переконання + ідеали).

Цінності та ціннісні орієнтації; життєві стратегії особистості

  • Поділ цінностей: термінальні (цілі) та інструментальні (засоби) — автор Рокич.
  • Три типи життєвих стратегій: благополуччя, успіху, самореалізації.
  • Відмінність понять: цінність — норма — ідеал — установка.
  • Цінності формуються в процесі соціалізації.

Самоактуалізація та самореалізація особистості

  • Автори: самоактуалізація — Маслоу; гуманістичний підхід — також Роджерс.
  • Порядок піраміди: фізіологічні → безпеки → соціальні → поваги → самоактуалізації.
  • Самоактуалізація — вершина; потреба зростання, що не насичується.
  • Пікові переживання — термін Маслоу.

О. Конт: позитивізм у соціології; співвідношення суспільства та індивіда

  • Конт — засновник соціології, автор терміна.
  • Три стадії: теологічна, метафізична, позитивна.
  • Соціальна статика (порядок) і соціальна динаміка (прогрес); девіз «Порядок і прогрес».
  • Суспільство первинне; одиниця суспільства — сімʼя.

Г. Лебон: психологія натовпу; Г. Тард: теорія наслідування як механізм соціальної поведінки

  • Лебон → натовп, «колективна душа», знеособлення, навіюваність, емоції над розумом.
  • Тард → наслідування як основа суспільства, напрям згори вниз, пара «винахід — наслідування», опозиція.
  • Обидва належать до соціальної психології мас кінця XIX ст.

Г. Спенсер: органіцизм та еволюціонізм у соціології

  • Спенсер — органіцизм + еволюціонізм, соціальний дарвінізм.
  • Три системи суспільства: виробнича, розподільча, регулятивна.
  • Два типи: військове (примус) → промислове (кооперація).
  • Закон еволюції: від однорідності до різнорідності + інтеграція.
  • Вислів «виживання найпристосованіших» — Спенсер.

Символічний інтеракціонізм: «дзеркальне Я» Ч. Кулі; «I» та «me» Дж. Міда

  • Кулі = дзеркальне Я (3 елементи: образ — оцінка — почуття).
  • Мід = «I» (спонтанне) і «me» (соціальне, засвоєні установки інших).
  • Мід: стадії гри (play) і змагання (game); узагальнений інший.
  • Блумер — автор терміна «символічний інтеракціонізм».

З. Фройд: психоаналіз; структура особистості (Воно, Я, Над-Я); лібідо, сублімація, витіснення

  • Воно → принцип задоволення, інстинкти.
  • Я → принцип реальності, посередник.
  • Над-Я → мораль, совість, заборони.
  • Лібідо → енергія потягів.
  • Витіснення → виштовхування в несвідоме.
  • Сублімація → перенаправлення енергії в творчість/працю.

А. Адлер: індивідуальна психологія, комплекс меншовартості

  • Адлер — індивідуальна психологія.
  • Ключові поняття: комплекс меншовартості, компенсація, гіперкомпенсація, прагнення до переваги, стиль життя, соціальний інтерес.
  • Критерій здоров'я — розвинений соціальний інтерес.
  • Відмінність від Фрейда: не лібідо, а прагнення до вищості й мета в майбутньому.

Вступ PRO · конспекти всіх тем — на сторінці «Конспекти»