Займенник: розряди. Дієслово: особові й неособові форми, морфологійні категорії (вид, перехідність, стан, спосіб, час, особа, рід, число), синтаксичні ролі

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють уміння визначати РОЗРЯД займенника і повністю характеризувати ДІЄСЛОВО за морфологічними категоріями. Ключові поняття: розряди займенників за значенням; особові й неособові форми дієслова; вид, перехідність, стан, спосіб, час, особа, рід, число. Це основа для завдань на морфологічний розбір.

📖 Головне

Займенник — це частина мови, що вказує на предмет, ознаку чи кількість, але не називає їх. Розряди за значенням:

• Особові: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.

• Зворотний: себе (не має Н. відмінка й роду).

• Присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, їхній.

• Вказівні: той, цей, такий, стільки.

• Означальні: весь, всякий, кожний, сам, самий, інший.

• Питальні: хто? що? який? чий? котрий? скільки?

• Відносні: ті самі, але без питання — сполучають частини речення (Знаю, хто прийшов).

• Неозначені: дехто, дещо, хтось, будь-хто, абищо, казна-що.

• Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний.

Дієслово — частина мови, що означає дію або стан. Форми:

• Особові (дієвідмінювані): змінюються за особами, часами, способами (пишу, писав, писатиме).

• Неособові: інфінітив (писати), дієприкметник (написаний), дієприслівник (пишучи), форми на -но, -то (написано).

Морфологічні категорії:

• Вид: доконаний (що зробити? — написати) і недоконаний (що робити? — писати).

• Перехідність: перехідні керують Зн. відмінком без прийменника (читати книгу) або Род. при запереченні/частині; неперехідні — ні.

• Стан: активний (учень читає) і пасивний (книга читається учнем).

• Спосіб: дійсний (реальна дія: читаю), умовний (би/б: читав би), наказовий (читай, читаймо).

• Час (лише в дійсному способі): теперішній, минулий, майбутній.

• Особа (теп. і майб. час): 1-ша, 2-га, 3-тя.

• Рід (лише минулий час однини): читав, читала, читало.

• Число: однина і множина.

Синтаксична роль: найчастіше присудок; інфінітив може бути підметом, додатком, обставиною, означенням.

🔢 Як це працює на прикладі

Речення: «Кожен учень мусив би прочитати цю книжку».

• Кожен — займенник, означальний.

• Цю — займенник, вказівний.

• Прочитати — дієслово, неособова форма (інфінітив), доконаний вид, перехідне.

• Мусив би — дієслово, умовний спосіб, недоконаний вид, чоловічий рід, однина; присудок.

⚠️ Типові помилки

• Плутають відносні й питальні займенники: питальні — у питанні зі знаком «?», відносні — сполучають речення без питання.

• Означальні (кожний, весь) плутають із вказівними (той, такий).

• Визначають час в умовному чи наказовому способі — час є ТІЛЬКИ в дійсному.

• Шукають рід у теперішньому/майбутньому часі — рід є лише в минулому однини.

• Плутають вид: питання «що робити?» — недоконаний, «що зробити?» — доконаний.

🎯 Що завчити напамʼять

• 9 розрядів займенників з прикладами.

• Категорії дієслова: вид, перехідність, стан, спосіб, час, особа, рід, число.

• Час — лише в дійсному способі; рід — лише в минулому однини; особа — теп./майб.

• Показники: наказовий — читай; умовний — частка би/б.

🧠 Перевір себе

1. До якого розряду належить «ніхто»?

2. У якому способі є категорія часу?

3. Який вид у дієслова «прочитати»?

4. Яка форма дієслова: «написано»?

Відповіді: 1—заперечний займенник; 2—дійсний; 3—доконаний; 4—неособова (форма на -но).