Загальна стилістика: мета й завдання

Розділ: Стилістика

📌 Про що ця тема


Стилістика вивчає, як добирати мовні засоби залежно від мети й обставин спілкування. На іспиті перевіряють уміння впізнавати стилі мовлення, їхні ознаки та доречність слова в тексті. Ключове поняття тут — функціональний стиль.


📖 Головне


• Стилістика — розділ мовознавства, що досліджує виражальні можливості мови та вибір мовних засобів для різних сфер спілкування.

• Стиль мовлення — це різновид літературної мови, який обслуговує певну сферу суспільного життя й має свій набір типових засобів.

• В українській мові виділяють пʼять функціональних стилів: розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній. Іноді окремо називають конфесійний.

• Розмовний стиль — сфера побутового спілкування; ознаки: невимушеність, діалог, емоційність, розмовна лексика, неповні речення.

• Науковий стиль — сфера науки й навчання; ознаки: точність, логічність, терміни, складні речення, відсутність емоцій.

• Офіційно-діловий стиль — сфера документів, законів, ділового листування; ознаки: стандартні звороти (кліше), точність, безособовість, відсутність образності.

• Публіцистичний стиль — сфера ЗМІ, суспільно-політичного життя; ознаки: поєднання логічності й емоційності, заклики, оцінність, вплив на читача.

• Художній стиль — сфера літератури; ознаки: образність, тропи, емоційність, використання засобів усіх інших стилів.

• Кожен стиль має мету (для чого текст), сферу вживання (де), типові жанри (документ, стаття, вірш) і мовні засоби.

• Стилістична норма — це вимога доречності: слово чи форма мають відповідати стилю тексту.

• Стилістична помилка виникає, коли засіб одного стилю потрапляє в чужий (напр., канцеляризм у художньому тексті).


🔢 Як це працює на прикладі


Визначимо стиль: «Позивач зобовʼязаний надати документи, що підтверджують право власності, протягом десяти днів».

Крок 1: сфера — юридична, ділова.

Крок 2: лексика — «позивач», «зобовʼязаний», «право власності» — ділові кліше й терміни.

Крок 3: немає емоцій, є точність і безособовість.

Висновок: офіційно-діловий стиль.


Другий приклад: «Ой яка ж чарівна ця тиха зоряна ніч над сонним селом!» — образність, епітети, емоційність, окличне речення → художній стиль.


⚠️ Типові помилки


• Плутають науковий і офіційно-діловий стилі: обидва точні й неемоційні, але науковий оперує термінами й доведеннями, а діловий — стандартними зворотами й документами.

• Плутають публіцистичний і художній: обидва емоційні, але публіцистичний впливає на суспільну думку й спирається на факти, а художній творить образи.

• Вважають, що емоційність буває лише в художньому стилі — насправді вона є і в розмовному, і в публіцистичному.

• Визначають стиль за однією ознакою; треба враховувати сферу, мету й сукупність засобів.

• Забувають про розмовний стиль як окремий функціональний.


🎯 Що завчити напамʼять


• Пʼять стилів: розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній.

• Для кожного — сфера, мета, типові засоби.

• Кліше й безособовість = діловий; терміни й логіка = науковий; образність і тропи = художній; заклики й оцінність = публіцистичний; невимушеність і діалог = розмовний.


🧠 Перевір себе


1. Який стиль обслуговує сферу законів і документів?

2. Назви головну ознаку художнього стилю.

3. Чим публіцистичний стиль відрізняється від наукового?

4. Що таке стилістична помилка?


Відповіді: 1 — офіційно-діловий; 2 — образність (використання тропів для створення образів); 3 — публіцистичний емоційний і впливає на думку, науковий точний, логічний, без емоцій; 4 — вживання мовного засобу, невластивого стилю тексту (напр., канцеляризм у художньому творі).

Перевірити себе на практиці

Прочитати — половина справи. Далі потрібні завдання цієї ж теми з розбором кожної відповіді: саме на них видно, чи справді тема закрита.