Мовна семантика: лексичне і граматичне значення, денотативне й конотативне значення; розвиток значення слова (розширення, звуження, меліоризація, пейорація, метафоричне і метонімійне перенесення, евфемізація)
Розділ: Системно-структурна організація мови
📌 Про що ця тема
Тут перевіряють розуміння значення (семантики) слова: з чого воно складається і як змінюється в мові з часом. Ключове поняття — семантика, тобто змістовий бік мовних одиниць. Треба вміти розрізняти типи значень і механізми їхнього розвитку.
📖 Головне
• Лексичне значення — це зміст слова, його «наповнення», яке пов’язує слово з певним предметом чи явищем. Наприклад, «стіл» означає предмет меблів.
• Граматичне значення — узагальнене значення, спільне для цілого класу слів (рід, число, відмінок, час, вид). Слова «стіл, кінь, дуб» мають різне лексичне, але однакове граматичне значення (іменник, ч. р., однина).
• Денотативне значення — пряме, предметно-логічне, називає сам предмет без оцінки (нейтральне ядро).
• Конотативне значення — додаткові емоційні, оцінні, стилістичні відтінки. Порівняй «кінь» (денотат) і «шкапа» (конотація зневаги).
• Розширення значення — слово починає називати ширше коло понять, ніж раніше. Було вузьке — стало ширше.
• Звуження значення — навпаки, слово починає називати вужче, конкретніше поняття.
• Меліорація (меліоризація) — поліпшення значення: слово набуває позитивнішого, «облагородженого» відтінку.
• Пейорація — погіршення значення: слово набуває негативного, зневажливого відтінку.
• Метафоричне перенесення — назва переноситься за подібністю (форми, функції, ознаки): «крило» птаха → «крило» будівлі.
• Метонімійне перенесення — назва переноситься за суміжністю (зв’язком у просторі, часі, причині): «читаю Шевченка» (замість твори Шевченка), «випив склянку» (вміст).
• Евфемізація — заміна грубого, неприємного чи табуйованого слова м’якшим: «пішов з життя» замість «помер».
🔢 Як це працює на прикладі
Приклад 1. Слово «неділя» колись означало день, коли «не діють» (не працюють). Згодом воно почало називати весь тиждень (у деяких мовах/діалектах) — це розширення. А коли лишилося тільки одним днем — звуження.
Приклад 2. Речення «Зал аплодував стоячи». «Зал» — не приміщення, а люди в ньому. Назва приміщення перенесена на людей за суміжністю → це метонімія.
Приклад 3. «Золоті руки» — тут «золоті» не про метал, а про майстерність, за подібністю ознаки (цінність) → метафора, водночас конотація схвалення (позитивна оцінка).
⚠️ Типові помилки
• Плутають метафору й метонімію: метафора — за СХОЖІСТЮ, метонімія — за СУМІЖНІСТЮ (реальним зв’язком). Це головний критерій.
• Плутають розширення і звуження — переплутують напрям зміни обсягу поняття.
• Ототожнюють денотацію й конотацію: денотація є в кожного повнозначного слова, конотація — не завжди.
• Вважають евфемізм окремим значенням, хоча це стилістична заміна, спосіб пом’якшення.
• Плутають лексичне й граматичне значення: лексичне — індивідуальне, граматичне — спільне для класу.
🎯 Що завчити напамʼять
• Метафора = подібність; метонімія = суміжність.
• Меліорація = покращення; пейорація = погіршення.
• Розширення ↔ звуження (зміна обсягу поняття).
• Денотація = пряме предметне; конотація = оцінно-емоційне.
• Евфемізм = м’якша заміна неприємного.
🧠 Перевір себе
1. «Ніс човна» — який це вид перенесення?
2. Слово набуло зневажливого відтінку — це меліорація чи пейорація?
3. «Він з’їв дві тарілки» — метафора чи метонімія?
4. «Особа похилого віку» замість «старий» — це який прийом?
Відповіді: 1 — метафора (за подібністю форми); 2 — пейорація; 3 — метонімія (вміст за посудиною); 4 — евфемізація.