Функційна диференціація лексики: стилістична (книжна, розмовна, нейтральна); соціальна й територіальна (терміни, жаргонізми, арготизми, сленгізми, діалектизми); активна й пасивна лексика (неологізми, оказіоналізми, історизми, архаїзми)

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють уміння розрізняти шари української лексики за сферою вживання та активністю. Ключова ідея: одне й те саме поняття може називатися словами різних пластів (лице — обличчя — пика — фейс), і треба безпомилково визначати, який це саме тип. Часто дають слово в контексті й просять кваліфікувати його.

📖 Головне

Стилістична диференціація (за забарвленням):

• Нейтральна (міжстильова) лексика — вживається в усіх стилях, не має емоційного забарвлення: вода, іти, день, будинок. Це основа мови.

• Книжна лексика — характерна для наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів: чинник, доцільність, ухвалити, гіпотеза. Звучить «підвищено».

• Розмовна лексика — усне побутове мовлення, часто з емоцією: балакати, роззява, хатина, картопелька. Не є помилкою, але недоречна в діловому тексті.

Соціальна й територіальна диференціація (хто і де вживає):

• Терміни — точні назви понять науки, техніки, мистецтва: морфема, синус, префікс. Однозначні, без емоції.

• Професіоналізми — напівофіційні слова фахівців: баранка (кермо), вікно (перерва в розкладі).

• Жаргонізми — слова певної соціальної групи (студенти, військові): хвіст, шпора, автомат.

• Арготизми — умовна, «таємна» мова замкнених груп (злодіїв тощо), незрозуміла стороннім.

• Сленгізми — модна експресивна лексика молоді: крутий, зашквар, фейк.

• Діалектизми — слова, поширені на певній території: ґазда (господар), файний (гарний), маржина (худоба).

Активна й пасивна лексика (за вживаністю в часі):

• Активна — слова, які постійно вживаються всіма мовцями.

• Пасивна поділяється на застарілі та нові.

• Історизми — назви зниклих реалій, які не мають синонімів у сучасності: гетьман, кольчуга, десятина. Зникло саме поняття.

• Архаїзми — застарілі назви наявних досі реалій, мають сучасний синонім: чоло (лоб), перст (палець), рать (військо).

• Неологізми — нові слова, що входять у мову: смартфон, блогер, дрон.

• Оказіоналізми — авторські слова «на випадок», створені письменником, поза загальним ужитком: (у Тичини) «яблуневоцвітно».

🔢 Як це працює на прикладі

Слово «чоло» у реченні «Наморщив чоло». Реалія (лоб) існує → це не історизм, а архаїзм (є сучасний синонім лоб).

Слово «свитка» → одяг вийшов з ужитку, синоніма нема → історизм.

Слово «крутий» у значенні «класний» → експресивне молодіжне → сленгізм; а в значенні «стрімкий» (крутий берег) → нейтральне.

⚠️ Типові помилки

• Плутають історизми й архаїзми: перевіряй, чи існує сама реалія. Немає реалії — історизм; є, але слово застаріле — архаїзм.

• Змішують неологізми й оказіоналізми: неологізм входить у загальну мову, оказіоналізм — індивідуально-авторський, поза словником.

• Вважають діалектизми й жаргонізми помилками — це нормальні пласти, розрізняються за ознакою «де» (територія) чи «хто» (група).

• Плутають терміни й професіоналізми: термін офіційний і точний, професіоналізм — розмовний фаховий.

• Забувають, що те саме слово в різних значеннях належить до різних пластів.

🎯 Що завчити напамʼять

• Історизм = зникла реалія (без синоніма); архаїзм = застаріле слово наявної реалії (є синонім).

• Неологізм = нове загальновживане; оказіоналізм = авторське разове.

• Терміни/жаргон/арго/сленг/діалект — розрізнення за соціальною групою чи територією.

• Три стилістичні розряди: нейтральна, книжна, розмовна.

🧠 Перевір себе

1. До якого типу належить слово «перст»?

2. Кольчуга — історизм чи архаїзм?

3. «Яблуневоцвітно» (Тичина) — неологізм чи оказіоналізм?

4. «Шпора» у значенні шпаргалка — це що?

Відповіді: 1 — архаїзм (є синонім «палець»); 2 — історизм (реалія зникла); 3 — оказіоналізм (авторське слово); 4 — жаргонізм (студентський).