Європейська система захисту прав людини; Рада Європи; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють, як на регіональному (європейському) рівні захищають права людини: що таке Рада Європи, яку роль відіграє Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) та як працює Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Ключове поняття — право на індивідуальну заяву до ЄСПЛ.

📖 Головне

• Рада Європи — міжнародна організація, заснована 1949 року (Статут підписано в Лондоні). Мета — захист прав людини, демократії та верховенства права. Це НЕ Європейський Союз і не його орган.

• Головні органи Ради Європи: Комітет міністрів (виконавчий), Парламентська асамблея (ПАРЄ, дорадчо-політична), Конгрес місцевих і регіональних влад, Секретаріат, а також ЄСПЛ.

• Конвенція (ЄКПЛ) підписана 4 листопада 1950 року в Римі, набула чинності 1953 року. Це основний договір системи, що закріплює громадянські й політичні права.

• Основні права за Конвенцією: право на життя, заборона катувань і нелюдського поводження, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий суд, повага до приватного і сімейного життя, свобода думки й віросповідання, свобода вираження поглядів, заборона дискримінації.

• Протоколи доповнюють Конвенцію: Протокол №1 — захист власності, право на освіту, вільні вибори; Протокол №6 — скасування смертної кари (у мирний час); Протокол №13 — повне скасування смертної кари.

• ЄСПЛ (Страсбург) — постійний суд, який розглядає заяви про порушення Конвенції державами-учасницями. Рішення ЄСПЛ є обовʼязковими для держави-відповідача.

• Умови прийнятності заяви: вичерпано національні засоби захисту; дотримано строк звернення після остаточного рішення; заява стосується права, гарантованого Конвенцією; заявник є жертвою порушення.

• Виконання рішень ЄСПЛ контролює Комітет міністрів Ради Європи.

• Україна є членом Ради Європи з 1995 року й ратифікувала Конвенцію 1997 року. Практика ЄСПЛ застосовується в українських судах як джерело права.

🔢 Як це працює на прикладі

Особі в Україні відмовили у справедливому судовому розгляді. Крок 1: вона проходить усі національні інстанції аж до остаточного рішення. Крок 2: переконується, що порушено саме право за Конвенцією (справедливий суд). Крок 3: у встановлений строк подає індивідуальну заяву проти держави Україна до ЄСПЛ. Крок 4: Суд перевіряє прийнятність, розглядає справу і, визнавши порушення, може присудити справедливу сатисфакцію. Крок 5: за виконанням рішення стежить Комітет міністрів.

⚠️ Типові помилки

• Плутають Раду Європи з Європейським Союзом і Європейською Радою — це різні структури з різними цілями.

• Вважають, що скаргу до ЄСПЛ можна подати одразу — ні, спершу треба вичерпати національні засоби.

• Думають, що заяву подають проти іншої людини — насправді проти держави.

• Приписують ЄСПЛ право скасовувати вироки національних судів — він лише встановлює порушення Конвенції.

• Плутають Конвенцію (Рада Європи) з Хартією основоположних прав ЄС.

🎯 Що завчити напамʼять

• Рада Європи — 1949; Конвенція — 1950, чинна з 1953.

• Україна: член РЄ з 1995, Конвенцію ратифіковано 1997.

• ЄСПЛ — у Страсбурзі; рішення обовʼязкові; виконання контролює Комітет міністрів.

• Умови заяви: вичерпання національних засобів + строк + право за Конвенцією.

🧠 Перевір себе

1) Якого року підписано ЄКПЛ і де?

2) Яка умова обовʼязкова перед зверненням до ЄСПЛ?

3) Хто контролює виконання рішень ЄСПЛ?

4) Чим Рада Європи відрізняється від Європейського Союзу?

Відповіді: 1 — 1950 рік, Рим; 2 — вичерпання всіх національних засобів захисту; 3 — Комітет міністрів Ради Європи; 4 — це окрема міжнародна організація із захисту прав людини, демократії та верховенства права, не повʼязана з ЄС.