Множинність кримінальних правопорушень: повторність, сукупність, рецидив

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють уміння відрізняти три форми множинності кримінальних правопорушень — повторність, сукупність і рецидив. Ключове поняття: множинність — це вчинення однією особою двох або більше окремих правопорушень, кожне з яких має самостійний склад. Від правильної кваліфікації залежить покарання.

📖 Головне

• Множинність — вчинення особою двох чи більше кримінальних правопорушень, кожне з яких зберігає самостійне кримінально-правове значення. Її треба відрізняти від одиничного (зокрема триваючого чи продовжуваного) правопорушення.

• Повторність (ст. 32 ККУ) — вчинення двох або більше правопорушень, передбачених ТІЄЮ САМОЮ статтею або частиною статті. Інколи закон визнає повторністю і діяння за різними статтями (якщо прямо вказано).

• Повторність НЕ враховується, якщо за попереднє правопорушення особу звільнено від кримінальної відповідальності, або судимість погашено чи знято.

• Сукупність (ст. 33 ККУ) — вчинення двох або більше правопорушень, передбачених РІЗНИМИ статтями або різними частинами однієї статті, за жодне з яких особу ще не було засуджено.

• Реальна сукупність — кілька окремих діянь утворюють кілька складів. Ідеальна сукупність — ОДНЕ діяння містить ознаки одразу кількох складів (напр., одним пострілом вбито одного і поранено іншого).

• При сукупності кожне правопорушення кваліфікують окремо, а покарання призначають за правилами сукупності (ст. 70).

• Рецидив (ст. 34 ККУ) — вчинення нового УМИСНОГО правопорушення особою, яка має НЕПОГАШЕНУ (незняту) судимість за умисне правопорушення. Головна ознака — наявність судимості.

• Рецидив можливий лише між умисними правопорушеннями; необережні до нього не враховують.

🔢 Як це працює на прикладі

Приклад 1. Особа двічі вчинила крадіжку (ст. 185), судимості не має. Це повторність — обидва діяння за однією статтею, засудження ще не було.

Приклад 2. Особа вчинила крадіжку (ст. 185) і шахрайство (ст. 190), не засуджена. Це сукупність (реальна) — різні статті, різні діяння; кваліфікують за двома статтями окремо.

Приклад 3. Особа має непогашену судимість за умисне вбивство, після відбуття покарання вчиняє розбій. Це рецидив — нове умисне діяння за наявності судимості за умисне.

⚠️ Типові помилки

• Плутають повторність і сукупність: повторність — та сама стаття/частина, сукупність — різні. Запамʼятай цю межу.

• Називають рецидивом будь-яке повторне діяння. Рецидив вимагає саме НЕПОГАШЕНОЇ судимості, а не просто минулого правопорушення.

• Забувають, що погашена чи знята судимість анулює і рецидив, і повторність.

• Застосовують рецидив до необережних правопорушень — він лише для умисних.

• Не розрізняють реальну та ідеальну сукупність (одне діяння чи кілька).

🎯 Що завчити напамʼять

• Повторність — ст. 32, сукупність — ст. 33, рецидив — ст. 34, наслідки — ст. 35.

• Повторність = та сама стаття/частина, без засудження.

• Сукупність = різні статті/частини, без засудження; буває реальна й ідеальна.

• Рецидив = нове УМИСНЕ + непогашена судимість за УМИСНЕ.

• Погашена/знята судимість «обнуляє» множинність.

🧠 Перевір себе

1. Чим повторність відрізняється від сукупності?

2. Яка обовʼязкова ознака рецидиву?

3. Що таке ідеальна сукупність?

4. Чи є рецидивом нове діяння, якщо попередня судимість погашена?

Відповіді: 1 — повторність це та сама стаття/частина, сукупність — різні статті чи частини (без засудження за жодне); 2 — наявність непогашеної (незнятої) судимості за умисне правопорушення і новий умисний злочин; 3 — коли одне діяння містить ознаки двох чи більше складів правопорушень; 4 — ні, погашена судимість рецидиву не утворює.