Вибір «3 з 7»: литовсько-польська доба й козацтво (XIV – перша половина XVII ст.)

📌 Про що ця тема

Завдання «3 з 7» перевіряє вміння швидко відсіювати правильні твердження серед семи варіантів про литовсько-польську добу та ранню історію козацтва (XIV – перша половина XVII ст.). Ключові поняття: входження українських земель до складу Великого князівства Литовського і Польщі, Кревська та Люблінська унії, Берестейська церковна унія, виникнення Запорозької Січі, козацько-селянські повстання.

📖 Головне

• XIV ст. — українські землі входять до складу Великого князівства Литовського (Волинь, Київщина, Поділля, Чернігівщина). Діяв принцип «Старовини не рушимо, новини не вводимо».

• 1385 — Кревська унія: династичний союз Литви й Польщі, початок зближення. Литовський князь Ягайло став польським королем.

• 1569 — Люблінська унія: утворення Речі Посполитої (єдина держава). Більшість українських земель перейшла під владу Польщі.

• 1596 — Берестейська церковна унія: утворення греко-католицької (уніатської) церкви, підпорядкованої Папі Римському зі збереженням східного обряду. Спричинила релігійний розкол.

• Магдебурзьке право — самоврядування міст (Київ отримав наприкінці XV ст.).

• Виникнення козацтва (кінець XV ст.) як наслідок освоєння Дикого Поля та втечі селян від закріпачення.

• 1556 (бл.) — Дмитро Вишневецький (Байда) заснував замок на о. Мала Хортиця — прообраз Запорозької Січі.

• 1572 — реєстрове козацтво (Сигізмунд II Август); реєстр — список козаків на державній службі.

• Повстання: Косинського (1591–1593), Наливайка (1594–1596), Жмайла (1625), Федоровича/Трясила (1630), Павлюка (1637), Острянина і Гуні (1638).

• 1638 — «Ординація Війська Запорозького»: обмеження козацьких прав, скорочення реєстру; початок «золотого спокою» (до 1648).

• Петро Конашевич-Сагайдачний — гетьман, похід на Москву (1618), участь у Хотинській війні (1621), вписав усе Військо Запорозьке до Київського братства, відновив православну ієрархію (1620).

🔢 Як це працює на прикладі

Питання: оберіть три події XIV – першої половини XVII ст.

1) Кревська унія; 2) Переяславська рада; 3) Люблінська унія; 4) Полтавська битва; 5) Берестейська унія; 6) Конституція Пилипа Орлика; 7) Коліївщина.

Міркуємо: 1385, 1569, 1596 — належать до доби. Переяславська рада (1654), Полтава (1709), Орлик (1710), Коліївщина (1768) — пізніше.

Відповідь: 1, 3, 5.

⚠️ Типові помилки

• Плутають Кревську (1385, династична) і Люблінську (1569, державна) унії.

• Плутають Люблінську (політичну) і Берестейську (церковну) унії — обидві «унії», але різні за змістом.

• Відносять Переяславську раду чи Хмельниччину (з 1648) до цієї доби — це вже наступний період.

• Приписують заснування Січі Сагайдачному — її прообраз заклав Вишневецький.

• Вважають реєстровців і запорожців одним і тим самим: реєстрові — на службі в короля, нереєстрові/січовики — поза реєстром.

🎯 Що завчити напамʼять

• 1385 Кревська, 1569 Люблінська, 1596 Берестейська унії.

• 1572 — реєстрове козацтво; 1638 — Ординація.

• Послідовність повстань: Косинський → Наливайко → Жмайло → Федорович → Павлюк → Острянин.

• Вишневецький — Мала Хортиця; Сагайдачний — Хотин 1621, відновлення православної ієрархії 1620.

🧠 Перевір себе

1. Який рік утворення Речі Посполитої?

2. Хто заклав прообраз Запорозької Січі на Хортиці?

3. Який документ 1638 р. обмежив права козаків?

4. Чим Берестейська унія відрізняється від Люблінської?

Відповіді: 1 — 1569 (Люблінська унія); 2 — Дмитро Вишневецький (Байда); 3 — «Ординація Війська Запорозького»; 4 — Берестейська (1596) — церковна унія, утворення греко-католицької церкви; Люблінська (1569) — політична, утворення Речі Посполитої.