Вибір «3 з 7»: Гетьманщина та XVIII ст. (зміни, ознаки, наслідки)
Розділ: Завдання з вибором трьох правильних із семи (multiselect)
📌 Про що ця тема
Тут перевіряють уміння згрупувати кілька правильних ознак, змін чи наслідків одного періоду — автономії Гетьманщини та її ліквідації протягом XVIII ст. Формат «3 з 7» вимагає не просто пригадати факт, а відрізнити ознаки саме цієї доби від сусідніх періодів. Ключове поняття — поступове обмеження й скасування козацької автономії Російською імперією.
📖 Головне
• Гетьманщина (Військо Запорозьке) — автономне утворення на Лівобережжі та Києві, що постало після Хмельниччини; XVIII ст. — доба наступу на її самоврядування.
• 1708–1709 — виступ Івана Мазепи проти Петра I у союзі зі шведським королем Карлом XII; поразка під Полтавою (1709), зруйнування Батурина та Старої (Чортомлицької) Січі.
• 1710 — «Конституція» Пилипа Орлика (Бендерська) — договір гетьмана з козацтвом в еміграції, обмеження гетьманської влади, виборність.
• Перша Малоросійська колегія (1722–1727) — російський орган контролю над Гетьманщиною; діяла за гетьмана Скоропадського і після.
• Наказний гетьман Павло Полуботок відстоював автономію, помер ув'язнений (1724).
• Данило Апостол (1727–1734) — відновлення гетьманства, «Рішительні пункти» (1728) обмежили права.
• «Правління гетьманського уряду» (1734–1750) — керування без гетьмана.
• Кирило Розумовський (1750–1764) — останній гетьман; за нього проведено судову реформу, спробу зробити гетьманство спадковим.
• 1764 — остаточна ліквідація гетьманства Катериною II; створено Другу Малоросійську колегію (П. Румянцев).
• 1775 — зруйнування Нової (Підпільненської) Січі, ліквідація Запорозької Січі.
• 1781–1783 — поділ на намісництва, поширення кріпацтва на Лівобережжі, ліквідація козацького устрою; 1785 — «Жалувана грамота дворянству» зрівняла козацьку старшину з російським дворянством.
🔢 Як це працює на прикладі
Завдання: оберіть ТРИ події, що свідчать про наступ Росії на автономію Гетьманщини у XVIII ст.
Розбір: шукаємо кроки обмеження/ліквідації самоврядування.
• «Утворення Малоросійської колегії (1722)» — так, орган контролю.
• «Ліквідація гетьманства 1764» — так.
• «Зруйнування Запорозької Січі 1775» — так.
Відкидаємо: Люблінська унія (1569, не той період), Берестейська унія (церква), утворення реєстрового козацтва (XVI ст.). Отже — три перші.
⚠️ Типові помилки
• Плутають Першу (1722) і Другу (1764) Малоросійські колегії — перша при гетьманах, друга після ліквідації гетьманства.
• Плутають ліквідацію гетьманства (1764) і ліквідацію Січі (1775) — це різні події з різними датами.
• Вписують події XVII ст. (Хмельниччина, Руїна) у завдання про XVIII ст.
• Вважають «Конституцію» Орлика чинним державним законом — це договір в еміграції, не діяв на землях Гетьманщини.
• Приписують спадкове гетьманство Мазепі, а не спробі Розумовського.
🎯 Що завчити напамʼять
• 1708–1709 — Мазепа, Полтава, зруйнування Батурина.
• 1710 — Конституція Орлика.
• 1722 і 1764 — дві Малоросійські колегії.
• 1764 — кінець гетьманства (Розумовський, Катерина II).
• 1775 — кінець Запорозької Січі.
• Гетьмани XVIII ст. по черзі: Мазепа → Скоропадський → Полуботок (наказний) → Апостол → Розумовський.
🧠 Перевір себе
1. Хто був останнім гетьманом Лівобережжя?
2. У якому році зруйновано Нову Січ?
3. Чим відрізняються події 1764 і 1775 рр.?
Відповіді: 1 — Кирило Розумовський (до 1764); 2 — 1775; 3 — 1764 скасовано гетьманство і створено Другу Малоросійську колегію, 1775 ліквідовано Запорозьку Січ.