Облік і розподіл накладних (загальновиробничих) витрат; бази розподілу

📌 Про що ця тема

Накладні (загальновиробничі) витрати — це витрати, які не можна прямо віднести на конкретний виріб (освітлення цеху, амортизація обладнання, зарплата майстра). На іспиті перевіряють, чи вмієш ти правильно розподілити ці витрати між продукцією через обрану базу розподілу та розрахувати коефіцієнт (ставку) розподілу.

📖 Головне

• Прямі витрати — прямо включаються у собівартість виробу (сировина, зарплата основних робітників). Накладні (ЗВВ) — спільні для багатьох виробів, потребують розподілу.

• Загальновиробничі витрати (ЗВВ) — витрати на обслуговування й управління виробництвом: амортизація цехового обладнання, опалення, освітлення, ремонт, зарплата цехового персоналу, допоміжні матеріали.

• База розподілу — показник, пропорційно якому розподіляють накладні витрати. Типові бази: години праці основних робітників, машино-години, пряма зарплата, прямі матеріали, обсяг виробництва.

• Ставка (коефіцієнт) розподілу = Загальна сума накладних витрат ÷ Загальна величина бази розподілу.

• Сума ЗВВ на конкретний виріб = Ставка розподілу × величина бази цього виробу.

• За чинними положеннями ЗВВ поділяють на змінні (залежать від обсягу — розподіляються повністю) і постійні (не залежать від обсягу — розподіляються на основі нормальної потужності).

• Нерозподілені постійні ЗВВ (при недовантаженні потужностей) включають до собівартості реалізованої продукції, а не продукції.

• Вибір бази має відображати причину виникнення витрат: якщо витрати зумовлені роботою обладнання — база машино-години; якщо працею людей — години або зарплата праці.

🔢 Як це працює на прикладі

Накладні витрати цеху = 60 000 грн. Випускають виріб А і виріб Б.

Приклад 1 (база — пряма зарплата). Пряма зарплата: А = 30 000, Б = 10 000, разом = 40 000.

Ставка = 60 000 ÷ 40 000 = 1,5 грн на 1 грн зарплати.

На А: 1,5 × 30 000 = 45 000 грн. На Б: 1,5 × 10 000 = 15 000 грн.

Приклад 2 (та сама сума, база — машино-години). Машино-години: А = 200, Б = 400, разом = 600.

Ставка = 60 000 ÷ 600 = 100 грн/год.

На А: 100 × 200 = 20 000. На Б: 100 × 400 = 40 000.

Висновок: вибір бази суттєво змінює собівартість кожного виробу.

⚠️ Типові помилки

• Плутають прямі й накладні витрати: основні матеріали й зарплату основних робітників помилково відносять до ЗВВ.

• Ділять накладні витрати нарівно між виробами, ігноруючи базу розподілу.

• Помилки в напрямку формули: множать суму на базу замість ділення при пошуку ставки.

• Нерозподілені постійні ЗВВ відносять на собівартість продукції, хоча їх включають у собівартість реалізації.

• Беруть «випадкову» базу, не повʼязану з причиною витрат (наприклад, зарплату там, де витрати залежать від роботи машин).

🎯 Що завчити напамʼять

• Ставка розподілу = сума накладних ÷ база.

• Витрати на виріб = ставка × база виробу.

• ЗВВ = змінні (повний розподіл) + постійні (за нормальною потужністю).

• Типові бази: години праці, машино-години, пряма зарплата, прямі матеріали, обсяг.

🧠 Перевір себе

1. Накладні витрати = 80 000, база (машино-години) = 400 год. Знайди ставку.

2. До прямих чи накладних належить амортизація цехового верстата?

3. Куди відносять нерозподілені постійні ЗВВ?

Відповіді: 1 — 80 000 ÷ 400 = 200 грн/год; 2 — до накладних (загальновиробничих); 3 — до собівартості реалізованої продукції.