Державні цільові фонди; Пенсійний фонд та фонди соціального страхування

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють, як держава акумулює й витрачає кошти ПОЗА загальним бюджетом — через державні цільові фонди. Ключове поняття — цільовий фонд: гроші збираються під конкретне призначення (пенсії, лікарняні, безробіття) і не можуть витрачатися на інше. Головний механізм наповнення — єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

📖 Головне

• Державний цільовий фонд — це форма перерозподілу коштів для фінансування чітко визначених потреб; кошти мають цільовий характер і відокремлені від держбюджету.

• Класифікація за рівнем: загальнодержавні та місцеві. За призначенням: соціальні (пенсії, страхування) та економічні.

• Основні соціальні фонди: Пенсійний фонд України (ПФУ) та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

• Види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне; на випадок безробіття; у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання; медичне.

• ПФУ забезпечує призначення й виплату пенсій (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника).

• Головне джерело наповнення фондів — єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Він замінив кілька окремих внесків одним платежем.

• Базова ставка ЄСВ — 22% від бази нарахування (фонду оплати праці, доходу). Нараховує й сплачує роботодавець.

• Мінімальний страховий внесок = 22% від мінімальної зарплати; існує й максимальна база нарахування, обмежена кількома мінімальними зарплатами.

• ЄСВ адмініструє податкова служба, а потім розподіляє між фондами за цільовим призначенням.

• Принцип соціального страхування: солідарність поколінь — працюючі своїми внесками фінансують виплати нинішнім отримувачам.

🔢 Як це працює на прикладі

Нарахована зарплата працівника — 20 000 грн. Роботодавець нараховує ЄСВ понад зарплату: 20 000 × 22% = 4 400 грн. Ці 4 400 грн — витрати роботодавця, вони йдуть у фонди (переважно ПФУ). Із самої зарплати працівника утримують ПДФО 18% (3 600 грн) і військовий збір — але це вже податки, а не ЄСВ. Тобто ЄСВ нараховується ЗВЕРХУ окладу й не зменшує зарплату «на руки».

⚠️ Типові помилки

• Плутають ЄСВ і ПДФО: ЄСВ — внесок роботодавця зверх зарплати у фонди, ПДФО — податок, що утримується із зарплати працівника.

• Вважають цільові фонди частиною держбюджету — ні, це відокремлені кошти з цільовим призначенням.

• Нараховують ЄСВ «усередині» зарплати, зменшуючи виплату працівнику, — насправді база множиться на 22% окремо.

• Забувають про мінімальний і максимальний розмір бази нарахування ЄСВ.

• Називають лише пенсійне страхування, пропускаючи решту видів (безробіття, тимчасова непрацездатність тощо).

🎯 Що завчити напамʼять

• Ставка ЄСВ — 22%.

• Мінвнесок = 22% × мінзарплата; є обмеження максимальної бази.

• 5 видів загальнообов'язкового соцстрахування.

• ЄСВ сплачує роботодавець, адмініструє податкова, розподіляє між фондами.

• Цільові фонди — відокремлені від держбюджету, кошти цільові.

🧠 Перевір себе

1) Хто сплачує ЄСВ і за якою базовою ставкою?

2) Чим ЄСВ відрізняється від ПДФО?

3) Назви будь-які три види соціального страхування.

4) Обчисли ЄСВ із зарплати 15 000 грн.

Відповіді: 1 — роботодавець, 22%; 2 — ЄСВ нараховується зверх зарплати й іде у фонди, ПДФО утримується із зарплати працівника (податок); 3 — пенсійне, на випадок безробіття, від нещасного випадку (або медичне/тимчасова непрацездатність); 4 — 15 000 × 22% = 3 300 грн.