Українська політична думка XIX ст.: Михайло Драгоманов, Микола Костомаров (Кирило-Мефодіївське братство)

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють, як розвивалася українська суспільно-політична думка середини — другої половини XIX ст. Ключові постаті — Кирило-Мефодіївське братство на чолі з Миколою Костомаровим та ліберально-федералістична концепція Михайла Драгоманова. Головні ідеї: федералізм, самоврядування (громада), скасування кріпацтва й самодержавства, національне відродження.

📖 Головне

• Кирило-Мефодіївське братство — таємна організація в Києві (1845–1847 рр.), розгромлена царською владою; серед учасників — М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко, В. Білозерський, М. Гулак.

• Головний програмний документ — «Книга буття українського народу» (інша назва — «Закон Божий»), автором якої вважають М. Костомарова; другий документ — Статут (Устав) братства.

• Ідеї братства: ліквідація кріпацтва й станів, рівність людей, скасування самодержавства, об'єднання слов'янських народів у добровільну федерацію (конфедерацію) рівноправних республік із центром у Києві.

• У братстві було два крила: поміркованих (Костомаров, Куліш — наголос на просвіті, еволюції, християнських цінностях) і радикальне (Шевченко, Гулак — за революційне повалення кріпацтва й монархії).

• Костомаров — історик, обґрунтовував самобутність українського народу, його «народоправний» дух на противагу централізму Московської держави.

• Михайло Драгоманов (1841–1895) — продовжувач федералістичної традиції, представник лібералізму та громадівського соціалізму; працював у еміграції, видавав журнал «Громада» в Женеві.

• Центральне поняття у Драгоманова — ГРОМАДА як основа самоврядування; майбутнє бачив як федерацію вільних самоврядних громад і областей («знизу вгору»).

• Драгоманов обстоював конституціоналізм, політичні свободи, права людини, децентралізацію Російської імперії; його конституційний проєкт — «Вольный союз — Вільна спілка».

• Відома формула Драгоманова: «космополіт в ідеях, українець у ділах» — поєднання загальнолюдських цінностей із національною справою.

🔢 Як це працює на прикладі

Порівняємо дві моделі. Братство («Книга буття»): релігійно-месіанський підхід — слов'янські народи мають об'єднатися у федерацію республік, скасувати кріпацтво й царат; рушій — християнська правда і просвіта. Драгоманов: світський, раціональний підхід — не месіанство, а конституція і закон; держава має бути перебудована у федерацію самоврядних громад, де гарантовані свободи особи. Спільне в обох: федералізм, антикріпацтво, антисамодержавність. Відмінне: братство апелює до Бога й народного духу, Драгоманов — до конституції та прав людини.

⚠️ Типові помилки

• Плутають Костомарова й Куліша: автором «Книги буття» традиційно вважають саме Костомарова.

• Приписують Драгоманову сепаратизм — насправді він був федералістом, хотів перебудувати, а не розвалити імперію.

• Вважають братство партією — це таємний гурток просвітницького типу, а не політична партія.

• Змішують громадівський соціалізм Драгоманова з марксизмом — у нього соціалізм спирався на громаду і децентралізацію, а не на диктатуру класу.

• Плутають дати: братство — середина 1840-х, Драгоманов активний у 1870–1890-х.

🎯 Що завчити напам'ять

• Братство: 1845–1847, Київ; документи — «Книга буття українського народу» і Статут.

• Костомаров — автор «Книги буття»; два крила братства.

• Драгоманов: громада, федералізм, громадівський соціалізм, журнал «Громада», проєкт «Вільна спілка», формула «космополіт в ідеях, українець у ділах».

🧠 Перевір себе

1. У якому місті й роках діяло Кирило-Мефодіївське братство?

2. Хто вважається автором «Книги буття українського народу»?

3. Яке поняття є центральним у політичній концепції Драгоманова?

4. Чим різнилися два крила братства?

Відповіді: 1 — Київ, 1845–1847; 2 — Микола Костомаров; 3 — громада (самоврядна), федералізм; 4 — помірковане (просвіта, еволюція: Костомаров, Куліш) і радикальне (революційне повалення кріпацтва й монархії: Шевченко, Гулак).