Аналітичні ситуації (логіка обмежень, імовірність, кількісні міркування)
Розділ: Логіко-аналітичний компонент
📌 Про що ця тема
Аналітичні ситуації перевіряють уміння робити висновки із заданих умов: розсадити людей, скласти розклад, встановити відповідність, оцінити ймовірність чи виконати швидкий кількісний розрахунок. Ключове поняття — обмеження (умова), яке звужує кількість можливих варіантів. Завдання високої складності часто комбінують кілька типів міркувань одразу.
📖 Головне
• Логіка обмежень: усі умови діють одночасно, а не по черзі. Твоя мета — знайти варіанти, що НЕ суперечать жодній умові.
• Читай умову буквально: «A сидить праворуч від B» ≠ «A сидить одразу праворуч від B». «Не раніше» означає «тоді ж або пізніше».
• Фіксуй жорсткі умови першими. Спершу застосовуй ті обмеження, які дають одну-дві позиції, а не багато варіантів.
• Використовуй заперечення: якщо щось «не може бути», це часто важливіше за пряме твердження.
• Таблиця відповідності: рядки — обʼєкти, стовпці — ознаки; «+» ставимо в підтверджену клітинку, «–» у виключені. Один «+» у рядку/стовпці автоматично дає «–» решті.
• Ймовірність: P = (кількість сприятливих випадків) / (кількість усіх рівноможливих), значення від 0 до 1.
• Незалежні події: P(A і B) = P(A)·P(B). Взаємовиключні: P(A або B) = P(A)+P(B).
• Протилежна подія: P(не A) = 1 − P(A). Часто рахувати «навпаки» простіше.
• Кількісні міркування: відсоток — це частка від бази (10% від 200 = 20). Уважно стеж, від ЧОГО береться відсоток.
• Оцінка (прикидка): у ситуаціях з великими числами часто достатньо порядку величини, а не точного значення.
🔢 Як це працює на прикладі
Задача про розсадку. Троє (Анна, Богдан, Віра) стоять у ряд. Умови: Анна не скраю; Богдан ліворуч від Віри.
Позиції 1-2-3. «Анна не скраю» → Анна на позиції 2. Лишились 1 і 3 для Богдана й Віри. «Богдан ліворуч від Віри» → Богдан=1, Віра=3. Єдиний варіант: Богдан, Анна, Віра.
Ймовірність. У коробці 3 білі й 2 чорні кулі. Яка ймовірність витягти білу?
Сприятливих — 3, усіх — 5. P = 3/5 = 0,6.
Дві кулі поспіль без повернення, обидві білі: P = (3/5)·(2/4) = 6/20 = 0,3.
⚠️ Типові помилки
• Плутають «праворуч» і «одразу праворуч» — друге фіксує сусідство, перше лише порядок.
• Застосовують умови по черзі й забувають перевірити раніші обмеження на фінальному варіанті.
• У ймовірності складають замість множення (і навпаки): «і» → множення, «або» → додавання.
• Беруть відсоток не від тієї бази: після знижки 20%, потім ще 10% рахують не від нової ціни.
• Забувають, що при витягуванні без повернення знаменник зменшується на кожному кроці.
🎯 Що завчити напамʼять
• P = сприятливі / усі; 0 ≤ P ≤ 1.
• P(не A) = 1 − P(A).
• Незалежні: множення; взаємовиключні: додавання.
• Відсоток береться від конкретної бази; послідовні відсотки не додаються.
• Спершу застосовуй найжорсткіші (однозначні) умови.
🧠 Перевір себе
1. Кубик кинули один раз. Яка ймовірність, що випаде число більше 4?
2. У ряд сідають X, Y, Z; Y посередині, X ліворуч від Z. Хто крайній зліва?
3. Ціна 500 грн зросла на 20%, потім впала на 20%. Скільки коштує?
4. Дві незалежні події мають P=0,5 і P=0,4. Ймовірність, що станеться хоча б одна?
Відповіді: 1 — 2/6 = 1/3 (числа 5 і 6); 2 — X; 3 — 500·1,2·0,8 = 480 грн; 4 — 1 − (0,5·0,6) = 0,7.