Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорщини (друга половина XIX ст.): політизація руху, народовці й москвофіли, кооперація

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють, як на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття) у складі Австро-Угорщини розгортався національний рух у другій половині XIX ст. Ключові поняття: народовці й москвофіли (дві течії суспільного руху), «нова ера», кооперативний рух та політизація — поява перших українських партій.

📖 Головне

• Австрійська імперія з 1867 р. стала дуалістичною Австро-Угорщиною. Галичина й Буковина відійшли до австрійської частини, Закарпаття — до угорської.

• У Галичині діяв крайовий сейм і представництво у віденському парламенті; українці мали легальні можливості політичної боротьби (на відміну від Наддніпрянщини).

• Москвофіли (русофіли) — течія, що заперечувала окремішність українців, орієнтувалася на Росію, вважала українців частиною «єдиного руського народу», користувалася «язичієм». Органи: товариство «Русская рада», газета «Слово».

• Народовці — течія, що визнавала українців окремим народом, спиралася на народну мову й традиції Шевченка. Створили «Просвіту» (1868), Наукове товариство ім. Шевченка (1873, згодом очолив М. Грушевський), газету «Діло», товариство «Рідна школа».

• «Просвіта» — культурно-освітнє товариство: видання книжок, читальні, боротьба з неписьменністю.

• «Нова ера» (1890) — політика порозуміння народовців з австрійським урядом і поляками заради поступок українцям; викликала розкол, частина діячів її не підтримала.

• Політизація руху: 1890 р. постала Русько-українська радикальна партія (РУРП) — перша українська політична партія (І. Франко, М. Павлик, М. Драгоманов як ідейний натхненник). Згодом виникли УНДП та УСДП.

• Кооперація — господарське самоорганізування українців: кредитні спілки, крамниці, ощадні каси. Важлива постать — В. Нагірний. Кооперативи рятували селян від лихварства й зміцнювали економічну базу руху.

• Самостійницьку ідею вперше чітко висловив Юліан Бачинський у праці «Україна irredenta» (1895).

🔢 Як це працює на прикладі

Питання: «Яка організація, заснована 1868 р., стала осередком культурно-освітньої роботи народовців?»

Крок 1: дата 1868 — одразу відкидаємо партії (вони з 1890-х).

Крок 2: «культурно-освітня» + «народовці» → це «Просвіта».

Відповідь: товариство «Просвіта».

Друге питання: «Перша українська політична партія — це…»

Крок 1: шукаємо 1890 р. і слово «партія».

Крок 2: РУРП (Русько-українська радикальна партія), пов’язана з Франком.

⚠️ Типові помилки

• Плутають народовців і москвофілів: народовці — за окремий український народ, москвофіли — за єдність із Росією.

• Приписують «Просвіту» москвофілам — насправді це народовці.

• Вважають РУРП наддніпрянською — вона виникла саме в Галичині.

• Плутають НТШ (наукове) із «Просвітою» (освітнє для народу).

• Забувають, що на Закарпатті та Буковині умови відрізнялися від Галичини.

🎯 Що завчити напам’ять

• 1868 — «Просвіта»; 1873 — НТШ; 1890 — РУРП («нова ера»); 1895 — «Україна irredenta» Бачинського.

• Москвофіли: «Слово», «Русская рада», язичіє.

• Народовці: «Діло», «Рідна школа», опора на Шевченка.

• Кооперація: В. Нагірний, кредитні спілки.

🧠 Перевір себе

1. Яка течія орієнтувалася на Росію й заперечувала окремішність українців?

2. У якому році засновано «Просвіту»?

3. Хто автор праці «Україна irredenta»?

4. Назви першу українську політичну партію.

Відповіді: 1 — москвофіли; 2 — 1868; 3 — Юліан Бачинський; 4 — Русько-українська радикальна партія (РУРП), 1890.