Західноукраїнські землі в 1900–1914 рр.: суспільно-політичне життя, українські партії, вибори

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють, як розвивалося політичне та національне життя українців Австро-Угорщини на початку XX ст. — у Східній Галичині, Північній Буковині й Закарпатті. Ключові поняття: українські політичні партії, боротьба за український університет, виборча реформа 1907 р., кооперативний і молодіжний рух.

📖 Головне

• Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини (на відміну від Наддніпрянщини — у складі Росії). Це давало ширші політичні свободи: легальні партії, преса, товариства.

• Три головні українські партії Галичини:

• Українська національно-демократична (УНДП, 1899) — найвпливовіша, помірковано ліберальна, за автономію й соборність. Лідери: Кость Левицький, підтримували М. Грушевський, І. Франко.

• Українська радикальна (УРП, 1890) — найстаріша, селянсько-соціалістична. Засновники: І. Франко, М. Павлик.

• Українська соціал-демократична (УСДП, 1899) — робітнича, марксистська. Лідери: М. Ганкевич, С. Вітик.

• Головне політичне протистояння: народовці (українофіли, за самостійний розвиток нації) проти москвофілів (орієнтація на Росію).

• 1902 р. — масові селянські страйки у Східній Галичині за кращі умови праці.

• 1907 р. — виборча реформа: запроваджено загальне (чоловіче) виборче право до австрійського парламенту (рейхсрату). Українці вперше провели значну фракцію депутатів.

• 1908 р. — студент Мирослав Січинський застрелив галицького намісника графа Анджея Потоцького (протест проти утисків українців і виборчих фальсифікацій).

• Боротьба за український університет у Львові (студентські виступи, сецесія 1901 р.); австрійська влада обіцяла відкрити його, але не встигла до війни.

• Кооперативний рух: «Сільський господар», страхове товариство «Дністер», «Народна торгівля» — економічна самооборона українців.

• Культурно-освітні й молодіжні організації: «Просвіта», Наукове товариство ім. Шевченка (очолив М. Грушевський), спортивно-патріотичні «Сокіл», «Січ» (К. Трильовський), «Пласт» (1911–1912).

• 1913 р. — створено товариство «Січові стрільці» (військова підготовка молоді).

🔢 Як це працює на прикладі

Завдання: «Убивство намісника Галичини графа Потоцького здійснив…» Згадуємо: 1908 рік, протест проти виборчих махінацій → Мирослав Січинський. Якщо в питанні дата «1907» і йдеться про парламент — це виборча реформа (загальне виборче право), а не вбивство.

⚠️ Типові помилки

• Плутають, що діялося в Австро-Угорщині, а що — в Росії (Наддніпрянщина). Партії УНДП, УРП, УСДП — саме галицькі.

• Плутають засновників партій: УРП — Франко/Павлик; УНДП — Левицький; УСДП — Ганкевич.

• Приписують убивство Потоцького не тому діячу або не тому року.

• Вважають виборчу реформу 1907 р. «повністю загальною» — виборче право було лише для чоловіків.

• Плутають «Січ» (спортивне товариство) і «Січові стрільці» (військове, 1913).

🎯 Що завчити напамʼять

• УНДП, УРП, УСДП — 1899/1890/1899, їхні лідери.

• 1902 — селянські страйки; 1907 — виборча реформа; 1908 — Січинський і Потоцький; 1913 — «Січові стрільці».

• М. Грушевський — голова НТШ у Львові.

🧠 Перевір себе

1. Яка українська партія Галичини була наймасовішою й найвпливовішою?

2. Що запровадила виборча реформа 1907 р.?

3. Хто і чому вбив намісника Потоцького?

4. Хто очолював Наукове товариство ім. Шевченка?

Відповіді: 1 — УНДП; 2 — загальне (чоловіче) виборче право до австрійського парламенту; 3 — М. Січинський, протест проти утисків і виборчих фальсифікацій (1908); 4 — Михайло Грушевський.