Відповідність: ХІХ ст. — Наддніпрянщина, Західна Україна, культура (діячі, організації, документи)

📌 Про що ця тема

На іспиті в «логічних парах» часто дають діячів, організації та документи ХІХ ст. і просять поєднати їх із правильною характеристикою, регіоном чи роком. Ключове — чітко тримати в голові, хто де діяв (Наддніпрянщина чи Західна Україна), до якого етапу національного руху належить і з чим конкретно повʼязаний.

📖 Головне

• Етапи українського руху: академічний (фольклорно-етнографічний, перша половина ХІХ ст.), культурницький (громади), політичний (кінець століття, поява партій).

• Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847, Київ) — перша українська політична організація; М. Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський, П. Куліш, Т. Шевченко. Програмний документ — «Книга буття українського народу».

• Громадівський рух (1860-ті) — Київська «Стара громада» (В. Антонович, П. Чубинський, М. Драгоманов). Видавали «Основу» (Петербург, 1861–1862, Куліш, Білозерський).

• «Хлопомани» — В. Антонович, перейшли до народу, зблизилися з селянством.

• Валуєвський циркуляр (1863) — заборона українських видань («не було, нема і бути не може»). Емський указ (1876) — заборона друку, ввозу книжок, вистав, посилив утиски.

• Західна Україна (у складі Австрії/Австро-Угорщини): «Руська трійця» — М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький; альманах «Русалка Дністровая» (1837).

• Народовці (проукраїнські) і москвофіли (проросійські) — дві течії в Галичині. Народовці заснували «Просвіту» (1868, Львів) та Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ, 1873).

• Партії: РУРП (1890, Галичина — перша українська політична партія; І. Франко, М. Павлик); РУП (1900, Наддніпрянщина — перша на Сході).

• Культура: історик М. Грушевський; письменники І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, П. Мирний; композитор М. Лисенко; театр корифеїв (М. Кропивницький, брати Тобілевичі).

🔢 Як це працює на прикладі

Завдання: поєднати діяча з організацією/подією.

1) М. Шашкевич → «Руська трійця» / «Русалка Дністровая» (1837, Галичина).

2) М. Костомаров → Кирило-Мефодіївське братство (1846, Київ).

3) В. Антонович → Київська «Стара громада», хлопомани.

4) І. Франко → РУРП (1890).

Логіка: спершу визначаємо регіон (Галичина чи Наддніпрянщина), потім етап руху. Шашкевич — лише Захід, тож братство чи громади відпадають одразу.

⚠️ Типові помилки

• Плутають Валуєвський циркуляр (1863) і Емський указ (1876) — перший забороняв видання, другий значно ширший (ще й ввіз, театр).

• Плутають «Просвіту» і НТШ — обидві в Галичині, але «Просвіта» просвітницька, НТШ наукове.

• Приписують «Руську трійцю» Наддніпрянщині — вона лише в Галичині.

• Плутають РУРП (Захід, 1890) і РУП (Схід, 1900) — часто через схожі назви.

• Відносять М. Драгоманова до партій — він діяч громад, а не партій.

🎯 Що завчити напамʼять

• 1837 — «Русалка Дністровая»; 1846–47 — братство; 1861 — «Основа»; 1863 — Валуєвський; 1868 — «Просвіта»; 1873 — НТШ; 1876 — Емський; 1890 — РУРП; 1900 — РУП.

• Регіон кожного діяча (Захід vs Схід) — головний ключ.

🧠 Перевір себе

1) Який документ забороняв ввіз українських книжок з-за кордону?

2) Хто входив до «Руської трійці»?

3) Де і коли створено першу українську партію?

4) Який програмний документ мало Кирило-Мефодіївське братство?

Відповіді: 1 — Емський указ (1876); 2 — Шашкевич, Вагилевич, Головацький; 3 — Галичина, РУРП, 1890; 4 — «Книга буття українського народу».