Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.: І. Мазепа, Конституція П. Орлика, обмеження автономії Гетьманщини

📌 Про що ця тема

Період від гетьманства Івана Мазепи (1687) до часу, коли Російська імперія почала системно обмежувати автономію Гетьманщини. На іспиті перевіряють знання діяльності Мазепи, його переходу на бік Карла XII, Полтавської битви, Конституції Орлика та перших кроків царату проти самоврядування Лівобережжя. Ключові поняття: автономія Гетьманщини, Малоросійська колегія, «Пакти й конституції» Орлика.

📖 Головне

• Іван Мазепа — гетьман Лівобережної України у 1687–1709 рр., обраний на Коломацькій раді. Підписав Коломацькі статті, що обмежували права гетьмана на користь Москви.

• Мазепа підтримував культуру й освіту: будував храми (т. зв. «мазепинське бароко»), опікувався Києво-Могилянською академією, яка за Петра I отримала статус академії.

• Під час Північної війни (Росія проти Швеції) Мазепа 1708 р. перейшов на бік шведського короля Карла XII, прагнучи звільнити Україну від московського впливу.

• У відповідь Петро I наказав зруйнувати гетьманську столицю Батурин (1708) — місто спалено, населення винищено.

• Полтавська битва 1709 р. — поразка Карла XII і Мазепи; після неї Мазепа втік до Бендер (Молдова), де помер того ж року.

• Пилип Орлик — обраний гетьманом у вигнанні 1710 р. Склав «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (Конституція Орлика, 1710).

• Конституція Орлика передбачала: обмеження влади гетьмана генеральною радою, виборність, розподіл повноважень, права козацтва, православ'я як панівну віру. Вважається однією з перших у Європі конституцій такого типу.

• Обмеження автономії після Мазепи: створення Малоросійської колегії (1722) — російського органу контролю над Гетьманщиною.

• Гетьман Іван Скоропадський (1708–1722) мав при собі царського резидента, що наглядав за діями.

• Павло Полуботок (наказний гетьман) протестував проти Малоросійської колегії, був ув'язнений у Петропавловській фортеці, де й помер (1724).

🔢 Як це працює на прикладі

Приклад завдання: «Події — зруйнування Батурина, Полтавська битва, обрання Орлика гетьманом — розташуйте хронологічно».

Крок 1: зруйнування Батурина — 1708 (восени, після переходу Мазепи).

Крок 2: Полтавська битва — 1709.

Крок 3: обрання Орлика — 1710.

Правильна послідовність: Батурин → Полтава → Орлик.

Другий приклад: «Який документ уперше розмежував владу гетьмана й ради та обмежив самодержавство?» — Конституція Орлика 1710 р.

⚠️ Типові помилки

• Плутають Коломацькі статті (початок гетьманства, 1687) із Конституцією Орлика (1710).

• Вважають, що Мазепа був гетьманом усієї України — він гетьман Лівобережжя.

• Приписують Конституцію Орлика реальному чинному правлінню в Україні — вона діяла лише в середовищі емігрантів.

• Плутають Малоросійську колегію (орган імперського контролю) з українськими установами.

• Називають рік смерті Мазепи помилково — помер 1709 р. у Бендерах, того ж року, що й Полтава.

🎯 Що завчити напамʼять

• 1687 — обрання Мазепи, Коломацькі статті.

• 1708 — перехід Мазепи до Карла XII, зруйнування Батурина.

• 1709 — Полтавська битва, смерть Мазепи.

• 1710 — Конституція Орлика.

• 1722 — Перша Малоросійська колегія.

• 1724 — смерть Полуботка у в'язниці.

🧠 Перевір себе

1. На якій раді обрали гетьманом Мазепу?

2. У якому році укладено Конституцію Орлика?

3. Який орган створила Росія 1722 р. для контролю над Гетьманщиною?

4. Де і коли помер Мазепа?

Відповіді: 1 — на Коломацькій раді (1687); 2 — 1710 р.; 3 — Малоросійська колегія; 4 — у Бендерах 1709 р.