Україна в роки Другої світової війни (1939–1945): пакт Молотова–Ріббентропа, окупаційний режим, рух Опору, УПА, визволення

Розділ: Завдання з вибором однієї правильної відповіді (single-choice)

📌 Про що ця тема


Тут перевіряють знання подій на українських землях у 1939–1945 роках: від початку війни й радянсько-німецьких угод до визволення та завершення боротьби. Ключові поняття — пакт Молотова–Ріббентропа, окупаційний режим нацистів, рух Опору (радянський і український націоналістичний), Українська повстанська армія (УПА). Часто дають дати, карти, портрети діячів і фрагменти документів.


📖 Головне


• Пакт Молотова–Ріббентропа — договір про ненапад між СРСР і Німеччиною від 23 серпня 1939 р. з таємним протоколом про поділ сфер впливу. За ним Західна Україна увійшла до сфери СРСР.

• 1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни (напад Німеччини на Польщу). 17 вересня 1939 р. Червона армія вступила на Західну Україну — почалося включення цих земель до УРСР.

• Червень 1941 — приєднання Північної Буковини та Південної Бессарабії. Відбулася «радянізація»: колективізація, репресії, депортації.

• 22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР, початок німецько-радянської війни.

• 30 червня 1941 р. у Львові ОУН(Б) проголосила Акт відновлення Української Держави; нацисти його відкинули, заарештували провідників.

• Окупаційний режим: Україну поділили на зони — рейхскомісаріат «Україна», дистрикт «Галичина», Трансністрію (під Румунією), прифронтову зону. Політика «нового порядку»: терор, Голокост (Бабин Яр), вивезення остарбайтерів до Німеччини, план «Ост».

• Рух Опору мав дві течії: радянський партизанський рух (С. Ковпак, О. Федоров, штаб на чолі з Т. Строкачем) і український націоналістичний (ОУН, УПА).

• УПА — створена 1942–1943 рр., головнокомандувач Роман Шухевич. Боролася проти нацистів і радянської влади за незалежну Україну.

• Визволення України: від перемоги під Сталінградом і Курськом (1943). 6 листопада 1943 р. звільнено Київ. 28 жовтня 1944 р. — завершено вигнання нацистів з усієї території УРСР.

• 8–9 травня 1945 р. — капітуляція Німеччини, завершення війни в Європі.


🔢 Як це працює на прикладі


Питання: «Укажіть дату звільнення Києва від нацистів». Згадуємо логіку: наступ після Курської битви (літо 1943) → форсування Дніпра восени 1943 → Київ звільнено 6 листопада 1943 р. Відповідь однозначна.


Питання з хронологією: розставити події — пакт (серпень 1939) → напад на СРСР (червень 1941) → звільнення Києва (листопад 1943) → вигнання нацистів з УРСР (жовтень 1944).


⚠️ Типові помилки


• Плутають 1 вересня 1939 (початок Другої світової) і 22 червня 1941 (напад на СРСР).

• Плутають звільнення Києва (6 листопада 1943) із повним вигнанням нацистів з України (28 жовтня 1944).

• Вважають, що нацисти визнали Акт 30 червня 1941 — насправді вони його заборонили.

• Ототожнюють радянських партизанів (Ковпак) з УПА (Шухевич) — це різні сили з різною метою.

• Забувають про таємний протокол пакту, який і визначив поділ земель.


🎯 Що завчити напамʼять


• 23.08.1939 — пакт Молотова–Ріббентропа.

• 1.09.1939 — початок Другої світової.

• 17.09.1939 — вступ Червоної армії на Західну Україну.

• 22.06.1941 — напад Німеччини на СРСР.

• 30.06.1941 — Акт відновлення Української Держави.

• 6.11.1943 — звільнення Києва.

• 28.10.1944 — вигнання нацистів з УРСР.

• Ковпак, Федоров — партизани; Шухевич — УПА.


🧠 Перевір себе


1. Коли підписано пакт Молотова–Ріббентропа?

2. Хто був головнокомандувачем УПА?

3. Коли завершено вигнання нацистів з території УРСР?

4. Що проголошено у Львові 30 червня 1941 р.?


Відповіді: 1 — 23 серпня 1939; 2 — Роман Шухевич; 3 — 28 жовтня 1944; 4 — Акт відновлення Української Держави.

Перевірити себе на практиці

Прочитати — половина справи. Далі потрібні завдання цієї ж теми з розбором кожної відповіді: саме на них видно, чи справді тема закрита.