Розгортання боротьби за державність (1918–1921): Гетьманат, Директорія, ЗУНР, Акт злуки, війни

📌 Про що ця тема

Період 1918–1921 — це фінальний етап Української революції, коли державність відстоювали в умовах воєн на кілька фронтів. На іспиті перевіряють уміння розрізняти три державні утворення (Гетьманат, Директорія УНР, ЗУНР), їхніх лідерів, ключові дати й Акт злуки.

📖 Головне

• Гетьманат (Українська Держава) — виник 29 квітня 1918 внаслідок перевороту Павла Скоропадського, який повалив Центральну Раду за підтримки німецько-австрійських військ. Форма правління — монархічна, влада гетьмана.

• Здобутки Гетьманату: розбудова армії, дипломатія, заснування Української академії наук, двох університетів, Національної бібліотеки. Слабкість — опора на окупантів і повернення землі поміщикам, що викликало невдоволення селян.

• Директорія — тимчасовий орган для повстання проти гетьмана, утворена 13–14 листопада 1918. Очільник — Володимир Винниченко, згодом фактичний лідер — Симон Петлюра. 14 грудня 1918 увійшла до Києва, відновила УНР.

• ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республіка) — проголошена після Листопадового чину 1 листопада 1918 у Львові. Президент — Євген Петрушевич. Збройні сили — Українська галицька армія (УГА).

• Акт злуки — 22 січня 1919 на Софійській площі в Києві проголошено об'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу. ЗУНР ставала ЗО УНР (Західною областю), об'єднання залишилося здебільшого декларативним.

• Війни: УНР воювала з більшовиками (наступ на Київ), з Денікіним; ЗУНР — польсько-українська війна 1918–1919 за Галичину, що завершилася поразкою українців.

• Варшавський договір (квітень 1920) — союз Петлюри з Польщею проти більшовиків; Польща визнала УНР, але українці відмовлялися від Галичини.

• Перший зимовий похід (1919–1920) і Другий зимовий похід (листопад 1921) — рейди Армії УНР у тил ворога; Другий завершився розстрілом полонених під Базаром.

• Ризький мир (березень 1921) між Польщею і радянською Росією фактично перекреслив УНР: Галичина і Волинь відійшли Польщі.

🔢 Як це працює на прикладі

Завдання: установіть, що сталося 22 січня. У 1918 році 22 січня — IV Універсал ЦР (проголошення незалежності УНР). У 1919 році 22 січня — Акт злуки. Якщо в питанні згадано Софійську площу і об'єднання УНР із ЗУНР — це 1919 рік, Акт злуки. Якщо «вперше проголошено незалежність» — це 1918, IV Універсал. Розрізняємо за змістом, а не лише за датою.

⚠️ Типові помилки

• Плутають Центральну Раду (Універсали, УНР до квітня 1918) і Директорію (відновлена УНР з кінця 1918) — це різні органи.

• Приписують ЗУНР Петлюру: його діяч — УНР; президент ЗУНР — Петрушевич.

• Змішують дві дати 22 січня: IV Універсал (1918) і Акт злуки (1919).

• Вважають, що Акт злуки реально об'єднав держави — фактично він лишився символічним через війни.

• Плутають офіційні назви: за гетьмана — «Українська Держава», не «УНР».

🎯 Що завчити напамʼять

• 29.04.1918 — переворот Скоропадського (Гетьманат).

• 1.11.1918 — Листопадовий чин, ЗУНР.

• 14.12.1918 — Директорія в Києві, відновлення УНР.

• 22.01.1919 — Акт злуки.

• Лідери: Скоропадський (Гетьманат), Винниченко/Петлюра (Директорія), Петрушевич (ЗУНР).

• 1920 — Варшавський договір; 1921 — Ризький мир, Другий зимовий похід.

🧠 Перевір себе

1. Хто очолив Українську Державу у квітні 1918?

2. Яка подія сталася 22 січня 1919?

3. Хто був президентом ЗУНР?

4. Який договір 1921 закріпив Галичину за Польщею?

Відповіді: 1 — Павло Скоропадський; 2 — Акт злуки (об'єднання УНР і ЗУНР); 3 — Євген Петрушевич; 4 — Ризький мирний договір.