Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.: освіта, наука, література, мистецтво, національне відродження

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють знання культурних процесів кінця XVIII – першої половини XIX ст., коли українські землі входили до складу Російської та Австрійської імперій. Ключове поняття — національне відродження: пробудження інтересу до історії, мови, фольклору та формування модерної української нації. На іспиті часто дають прізвища діячів, назви творів, навчальних закладів і просять співвіднести їх із галуззю чи подією.

📖 Головне

• Національне відродження — процес зростання національної свідомості. Умовно виділяють три етапи: академічний (збирання фольклору, вивчення історії), культурницький (розвиток мови й літератури), політичний (друга половина XIX ст., за межами теми).

• «Енеїда» Івана Котляревського (1798) — перший твір сучасною українською літературною мовою, початок нової української літератури. Він також написав п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».

• Тарас Шевченко — «Кобзар» (1840), поема «Гайдамаки». Викуплений із кріпацтва 1838 р. Центральна постать відродження.

• Освіта: Харківський університет (1805, засновник — Василь Каразін) — перший університет на Наддніпрянщині. Київський університет Св. Володимира (1834, перший ректор — Михайло Максимович).

• На Західній Україні — Львівський університет; діяла «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький), альманах «Русалка Дністровая» (1837).

• Історична наука: анонімна «Історія русів» — патріотичний твір про минуле України. Дмитро Бантиш-Каменський — «История Малой России».

• Фольклористика: Михайло Максимович збирав і видавав українські народні пісні.

• Кирило-Мефодіївське братство (1845–1847, Київ) — перша українська політична організація; серед членів Шевченко, Костомаров, Куліш. Програмний документ — «Книга буття українського народу».

• Архітектура — класицизм (ампір). Живопис — Тарас Шевченко як художник, Василь Тропінін.

🔢 Як це працює на прикладі

Завдання: «Автором першого твору нової української літературної мови є…»

Крок 1: згадуємо, що початок нової літератури — «Енеїда» (1798).

Крок 2: автор — Іван Котляревський. Відповідь — Котляревський.

Інший приклад: «Русалка Дністровая» (1837) → діяльність «Руської трійці» на Галичині → Шашкевич, Вагилевич, Головацький.

⚠️ Типові помилки

• Плутають дати заснування Харківського (1805) і Київського (1834) університетів.

• Приписують «Енеїду» Шевченку, а «Кобзар» — Котляревському; запам’ятай: Котляревський — початок, Шевченко — вершина.

• Плутають «Руську трійцю» (Галичина) з Кирило-Мефодіївським братством (Наддніпрянщина).

• Вважають «Історію русів» авторським підписаним твором — вона анонімна.

• Відносять Кирило-Мефодіївське братство до культурної організації, хоча воно політичне.

🎯 Що завчити напам’ять

• 1798 — «Енеїда» Котляревського.

• 1805 — Харківський університет (Каразін).

• 1834 — Київський університет.

• 1837 — «Русалка Дністровая», «Руська трійця».

• 1840 — «Кобзар» Шевченка.

• 1845–1847 — Кирило-Мефодіївське братство.

🧠 Перевір себе

1. Хто заснував Харківський університет?

2. Який альманах видала «Руська трійця»?

3. Яка організація мала програму «Книга буття українського народу»?

4. Хто автор «Енеїди»?

Відповіді: 1 — Василь Каразін; 2 — «Русалка Дністровая» (1837); 3 — Кирило-Мефодіївське братство; 4 — Іван Котляревський.