Зовнішньоторговельний контракт: види, структура, функції; міжнародні торговельні терміни (ІНКОТЕРМС-2020)

# Зовнішньоторговельний контракт та ІНКОТЕРМС-2020

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють, як оформлюється міжнародна торговельна угода: що таке зовнішньоторговельний контракт, з яких частин він складається і хто з двох сторін несе ризики та витрати на кожному етапі перевезення. Ключове поняття — базисні умови постачання (ІНКОТЕРМС), які одним кодом із трьох літер визначають розподіл обовʼязків між продавцем і покупцем.

📖 Головне

• Зовнішньоторговельний контракт — це письмова угода між продавцем (експортером) і покупцем (імпортером) із різних країн про купівлю-продаж товарів чи послуг.

• Види контрактів: за строком — разові й довгострокові; за предметом — на товари, послуги, роботи; за формою розрахунків — готівкові, кредитні, бартерні (товарообмінні).

• Функції контракту: юридично закріплює домовленість, розподіляє права та обовʼязки, визначає відповідальність за порушення, слугує підставою для митного й валютного контролю.

• Типова структура контракту: преамбула (хто сторони), предмет, кількість і якість товару, ціна й загальна сума, базисні умови постачання, строки й умови платежу, пакування й маркування, форс-мажор, порядок вирішення спорів (арбітраж), реквізити й підписи сторін.

• ІНКОТЕРМС-2020 — міжнародні правила тлумачення торговельних термінів; визначають момент переходу ризиків і розподіл транспортних та митних витрат. Самі ціну товару вони не встановлюють.

• 11 термінів поділено на 4 групи за першою літерою: E (відвантаження зі складу), F (основне перевезення не оплачене продавцем), C (основне перевезення оплачене продавцем), D (доставка до пункту призначення).

• Ключові терміни: EXW — мінімум обовʼязків продавця (товар на його складі); FOB — продавець доставляє на борт судна; CIF — продавець оплачує перевезення і страхування до порту призначення; DAP/DDP — доставка до місця покупця, при DDP продавець сплачує й імпортне мито.

• Терміни FAS, FOB, CFR, CIF застосовують ТІЛЬКИ для морського та внутрішнього водного транспорту; решта (EXW, FCA, CPT, CIP, DAP, DPU, DDP) — для будь-якого виду транспорту.

🔢 Як це працює на прикладі

Контракт на умовах CIF Одеса. Продавець зобовʼязаний: доставити товар у порт, завантажити на судно, оплатити фрахт до Одеси і застрахувати вантаж. АЛЕ ризик втрати/пошкодження переходить до покупця вже в порту відвантаження, коли товар на борту. Тобто продавець платить за доставку далі, ніж несе ризик.

Порівняймо EXW: покупець сам забирає товар зі складу продавця, організовує все перевезення, митне оформлення й несе ризики з моменту завантаження. Це максимум обовʼязків для покупця.

⚠️ Типові помилки

• Плутають момент переходу ризику з моментом переходу витрат — при CIF і CFR вони РІЗНІ (ризик у порту відправлення, витрати — до порту призначення).

• Вважають, що ІНКОТЕРМС визначають право власності чи ціну — ні, лише ризики й витрати на доставку.

• Застосовують FOB або CIF до авто- чи авіаперевезень — ці терміни тільки морські; для них аналоги FCA та CIP.

• Думають, що при DDP мито платить покупець — навпаки, при DDP усі витрати, включно з імпортним митом, несе продавець.

• Пропускають у структурі контракту розділ про арбітраж чи форс-мажор, вважаючи їх необовʼязковими.

🎯 Що завчити напамʼять

• 4 групи ІНКОТЕРМС: E, F, C, D і логіка — від мінімуму обовʼязків продавця (E) до максимуму (D).

• EXW — склад продавця; FOB — на борт; CIF — фрахт + страхування до порту; DDP — усе, включно з митом, на продавцеві.

• CIF/CFR/FOB/FAS — тільки водний транспорт.

• Обовʼязкові розділи контракту: предмет, ціна, базис постачання, умови платежу, форс-мажор, арбітраж.

🧠 Перевір себе

1. На яких умовах продавець несе найбільше обовʼязків?

2. Чи встановлюють ІНКОТЕРМС ціну товару?

3. При CIF де переходить ризик до покупця?

4. Який термін застосовують замість FOB для авіаперевезення?

Відповіді: 1 — DDP (група D); 2 — ні, лише розподіл ризиків і витрат на доставку; 3 — у порту відвантаження, коли товар на борту судна; 4 — FCA (а замість CIF — CIP).