Сукупні видатки; рівноважний ВВП; кейнсіанський хрест; мультиплікатор видатків і податків; інфляційний і рецесійний розриви

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють, як визначити рівноважний обсяг виробництва (ВВП) через сукупні видатки, як працює модель «кейнсіанський хрест» і як невелика зміна видатків чи податків множиться в економіці (ефект мультиплікатора). Ключові поняття: сукупні видатки, рівновага, мультиплікатор, граничні схильності до споживання й заощадження.

📖 Головне

• Сукупні видатки (AE) = споживання (C) + інвестиції (I) + державні закупівлі (G) + чистий експорт (Xn). Це сума запланованих витрат усіх суб'єктів.

• Споживання: C = a + MPC·Yd, де a — автономне споживання, Yd — наявний дохід, MPC — гранична схильність до споживання (яку частку з додаткового доходу витрачають).

• Заощадження: S = −a + MPS·Yd. Завжди MPC + MPS = 1.

• MPC = ΔC/ΔYd — частка приросту доходу, що йде на споживання; MPS = ΔS/ΔYd — на заощадження.

• Рівноважний ВВП: де сукупні видатки дорівнюють обсягу виробництва (AE = Y), тобто незаплановані запаси не змінюються.

• Кейнсіанський хрест — графік: вісь X — ВВП (Y), вісь Y — видатки. Лінія AE перетинає бісектрису (лінію 45°, де AE = Y) у точці рівноваги.

• Якщо AE > Y → запаси падають, виробництво зростає. Якщо AE < Y → запаси ростуть, виробництво скорочується.

• Мультиплікатор видатків: Mе = 1/(1 − MPC) = 1/MPS. Показує, у скільки разів зміна автономних видатків змінює ВВП.

• ΔY = Mе · ΔAE (зміна автономних видатків).

• Мультиплікатор податків: Mt = −MPC/(1 − MPC) = −MPC/MPS. Він за модулем менший за Mе і від'ємний (зростання податків зменшує ВВП).

• ΔY = Mt · ΔT.

• Рецесійний розрив — величина, на яку треба ЗБІЛЬШИТИ автономні видатки, щоб вивести економіку на потенційний ВВП (коли фактичний ВВП нижчий).

• Інфляційний розрив — величина, на яку треба ЗМЕНШИТИ видатки, щоб прибрати перевищення над потенційним ВВП (перегрів).

• Розрив видатків = (фактичний відхил ВВП) / мультиплікатор.

🔢 Як це працює на прикладі

Нехай MPC = 0,8. Тоді MPS = 0,2.

• Мультиплікатор видатків Mе = 1/0,2 = 5.

• Держава збільшила закупівлі на ΔG = 10 млрд. ВВП зросте: ΔY = 5·10 = 50 млрд.

• Мультиплікатор податків Mt = −0,8/0,2 = −4. Зниження податків на 10 млрд дасть: ΔY = −4·(−10) = +40 млрд.

Видно, що видатки впливають сильніше, ніж податки на ту саму суму.

Другий приклад: фактичний ВВП = 400, потенційний = 450, Mе = 5. Рецесійний розрив = (450−400)/5 = 10. Треба додати 10 автономних видатків.

⚠️ Типові помилки

• Плутають мультиплікатор видатків і податків: податковий менший за модулем і від'ємний, бо частина зниження податку йде в заощадження.

• Рахують розрив як саму різницю ВВП, забуваючи ділити на мультиплікатор.

• Плутають рецесійний (ВВП нижче потенційного) та інфляційний (вище) розриви.

• Забувають, що MPC + MPS = 1, і неправильно знаходять MPS.

• Беруть у формулу C загальний дохід, а не наявний (Yd = після податків).

🎯 Що завчити напамʼять

• MPC + MPS = 1.

• Mе = 1/(1 − MPC) = 1/MPS.

• Mt = −MPC/MPS.

• Умова рівноваги: AE = Y (точка на лінії 45°).

• ΔY = Mе·ΔG; ΔY = Mt·ΔT.

• Розрив = відхилення ВВП / мультиплікатор.

🧠 Перевір себе

1. MPC = 0,75. Чому дорівнює мультиплікатор видатків?

2. Який мультиплікатор більший за модулем — видатків чи податків?

3. ВВП менший за потенційний — це який розрив?

4. MPS = 0,25, ΔG = 8. На скільки зміниться ВВП?

Відповіді: 1 — 1/0,25 = 4; 2 — видатків; 3 — рецесійний; 4 — Mе = 4, ΔY = 32.