Міжнародний інвестиційний ринок: сутність, структура; ринки акцій, облігацій, похідних інструментів (форварди, ф'ючерси, опціони, свопи)
Розділ: Система міжнародних економічних відносин
📌 Про що ця тема
Тут перевіряють, як розумієш міжнародний інвестиційний ринок — глобальну систему руху капіталу між країнами. Ключове поняття: інструменти ринку (акції, облігації, деривативи) і різниця між ними. Треба чітко відрізняти цінні папери від похідних інструментів.
📖 Головне
• Міжнародний інвестиційний ринок — це сфера міжнародних відносин, де відбувається купівля-продаж капіталу у формі цінних паперів та інших фінансових інструментів між резидентами різних країн.
• Структура ринку: за інструментами — ринок акцій, ринок облігацій, ринок похідних інструментів; за строком — грошовий ринок (короткострокові, до 1 року) і ринок капіталів (довгострокові).
• Акція — цінний папір, що засвідчує частку власності в компанії. Дає право на дивіденди і участь в управлінні. Акціонер — співвласник, несе ризик (дохід не гарантований).
• Облігація — борговий цінний папір. Емітент (держава або компанія) позичає гроші й зобовʼязується повернути номінал + відсотки (купон). Власник — кредитор, не співвласник. Дохід фіксований і надійніший за акції.
• Похідні інструменти (деривативи) — контракти, вартість яких залежить від ціни базового активу (акцій, валюти, сировини). Використовують для хеджування (страхування ризику) і спекуляцій.
• Форвард — угода про купівлю/продаж активу в майбутньому за ціною, зафіксованою сьогодні. Укладається поза біржею, умови індивідуальні, обовʼязкова до виконання.
• Фʼючерс — той самий форвард, але стандартизований і торгується на біржі. Умови уніфіковані, є гарант (біржа), висока ліквідність.
• Опціон — дає ПРАВО (а не обовʼязок) купити (call) чи продати (put) актив за встановленою ціною. За це право платять премію. Власник може не виконувати угоду.
• Своп — обмін майбутніми платежами між сторонами (напр. валютний своп — обмін валютами, відсотковий — обмін фіксованої ставки на плаваючу).
🔢 Як це працює на прикладі
Інвестор очікує, що долар подорожчає. Він укладає форвард на купівлю 1000 $ через 3 місяці за курсом 42 грн/$. Через 3 місяці курс = 45 грн/$. Інвестор купує за 42, економить (45−42)×1000 = 3000 грн. Якби курс упав до 40 — він усе одно зобовʼязаний купити за 42 (збиток).
Порівняйте з опціоном: купивши опціон call за премію 500 грн, при курсі 40 інвестор просто не виконує угоду, втративши лише премію. У цьому головна різниця: опціон — право, форвард/фʼючерс — обовʼязок.
⚠️ Типові помилки
• Плутають акцію й облігацію: акціонер — співвласник (ризикує), власник облігації — кредитор (має фіксований дохід).
• Плутають форвард і фʼючерс: форвард — позабіржовий та індивідуальний, фʼючерс — біржовий та стандартизований.
• Вважають, що опціон обовʼязковий до виконання. Насправді це право; можна відмовитись, втративши тільки премію.
• Плутають хеджування (страхування ризику) зі спекуляцією (гра на різниці цін).
• Думають, що деривативи — це цінні папери. Це контракти на базовий актив, а не сам актив.
🎯 Що завчити напамʼять
• Акція = частка власності + дивіденди; облігація = борг + купон.
• Форвард — позабіржовий; фʼючерс — біржовий стандартизований.
• Опціон — право (премія); call — купити, put — продати.
• Своп — обмін платежами/потоками.
• Деривативи = похідні від базового активу.
🧠 Перевір себе
1. Чим власник облігації відрізняється від акціонера?
2. Яка головна відмінність фʼючерса від форварда?
3. Що купує власник опціону — право чи обовʼязок?
4. Для чого використовують деривативи (дві цілі)?
Відповіді: 1 — власник облігації кредитор з фіксованим доходом, акціонер співвласник із ризиком; 2 — фʼючерс біржовий і стандартизований, форвард позабіржовий та індивідуальний; 3 — право (за премію); 4 — хеджування (страхування ризику) і спекуляція.