Класифікація загроз і атак
Розділ: Кібербезпека та захист інформації
# Класифікація загроз і атак
📌 Про що ця тема
Тут перевіряють уміння розрізняти типи загроз інформаційній безпеці, впізнавати види атак за назвою й описом та розуміти, яку саме властивість інформації порушує кожна загроза. Ключове поняття — тріада безпеки: конфіденційність, цілісність, доступність.
📖 Головне
• Інформаційна безпека тримається на трьох властивостях (тріада CIA): конфіденційність (доступ лише авторизованим), цілісність (дані не змінено несанкціоновано), доступність (дані доступні, коли потрібні).
• Загроза — потенційна подія, що може завдати шкоди. Атака — реалізація загрози, активна дія зловмисника. Вразливість — слабке місце, через яке загроза здійснюється.
• За джерелом загрози бувають: зовнішні (хакери, віруси ззовні) і внутрішні (працівники, інсайдери).
• За природою: навмисні (цілеспрямована атака) і випадкові (помилка користувача, збій обладнання, стихійне лихо).
• За характером впливу: пасивні (лише перехоплення/прослуховування, дані не змінюються, порушують конфіденційність) і активні (зміна, підміна, знищення даних).
• Шкідливі програми (malware): віруси (вбудовуються у файли, потребують носія), черв'яки (поширюються мережею самостійно), троянські програми (маскуються під корисні), шпигунські (spyware), рекламні (adware), програми-вимагачі (ransomware — шифрують дані й вимагають викуп).
• Мережеві атаки: DoS/DDoS (перевантаження сервера запитами — порушує доступність), «людина посередині» (MITM — перехоплення трафіку), спуфинг (підміна адреси).
• Соціальна інженерія — маніпуляція людиною: фішинг (підроблені листи/сайти для крадіжки паролів), фармінг, претекстинг.
• Атаки на паролі: підбір (brute force), словникова атака.
🔢 Як це працює на прикладі
Приклад 1. Користувачу прийшов лист нібито від банку з посиланням «підтвердіть пароль». Це фішинг — різновид соціальної інженерії; порушувана властивість — конфіденційність.
Приклад 2. Сайт магазину перестав відкриватися, бо на сервер щосекунди йдуть мільйони запитів з багатьох комп'ютерів. Це DDoS-атака (активна, зовнішня); порушується доступність.
Приклад 3. Програма зашифрувала всі файли й вимагає оплату за розшифрування. Це ransomware (програма-вимагач); порушується доступність і цілісність.
⚠️ Типові помилки
• Плутають вірус і черв'як: вірус потребує файлу-носія й запуску, черв'як поширюється мережею сам.
• Вважають троян вірусом — троян не самокопіюється, він маскується під корисну програму.
• Плутають загрозу й атаку: загроза — можливість, атака — вже дія.
• Відносять фішинг до технічних атак — це соціальна інженерія (обман людини, а не системи).
• Думають, що пасивна атака змінює дані — ні, вона лише перехоплює (прослуховування), порушуючи конфіденційність.
🎯 Що завчити напам'ять
• Тріада: конфіденційність, цілісність, доступність.
• DoS/DDoS → доступність; перехоплення/фішинг → конфіденційність; підміна/вимагач → цілісність.
• Черв'як — сам по мережі; вірус — через файл; троян — маскування; ransomware — шифрує й вимагає викуп.
• Пасивна атака = перехоплення (без зміни); активна = втручання.
🧠 Перевір себе
1. Яку властивість безпеки порушує DDoS-атака?
2. Чим черв'як відрізняється від вірусу?
3. До якого типу загроз належить фішинг?
4. Чим загроза відрізняється від атаки?
Відповіді: 1 — доступність; 2 — черв'як поширюється мережею самостійно, вірус потребує файлу-носія й запуску; 3 — соціальна інженерія (обман людини); 4 — загроза це потенційна можливість шкоди, атака — її практична реалізація.