Рослини: тканини й вегетативні органи (корінь, пагін, стебло, листок), їхні функції
Розділ: Завдання з вибором однієї правильної відповіді (single-choice)
# Рослини: тканини й вегетативні органи
📌 Про що ця тема
Тут перевіряють знання будови рослинного організму: які бувають тканини, з чого складаються корінь, стебло й листок і які функції вони виконують. Ключове поняття — відповідність «будова → функція»: майже кожне завдання просить зіставити структуру з її роллю.
📖 Головне
• Рослинні тканини поділяють на твірні, покривні, основні, провідні й механічні.
• Твірна (меристема) — постійно ділиться, дає ріст. Верхівкова — ріст у довжину, камбій — ріст стебла й кореня в товщину.
• Покривна тканина захищає: шкірка (епідерма) вкриває молоді органи й листки, корок — старі стебла й корені. У шкірці листка є продихи для газообміну й випаровування.
• Основна (паренхіма): фотосинтезуюча (в листку, містить хлоропласти) та запасаюча (нагромаджує речовини).
• Провідна тканина проводить речовини: ксилема (судини) — воду й мінеральні солі знизу вгору; флоема (ситоподібні трубки) — органічні речовини від листків.
• Механічна (волокна, склереїди) — опора й міцність.
• Корінь: утримує рослину, всмоктує воду з мінералами, запасає речовини. Зони кореня знизу вгору: кореневий чохлик, зона поділу, розтягування, всмоктування (з кореневими волосками), проведення.
• Типи кореневих систем: стрижнева (виражений головний корінь — дводольні) та мичкувата (головний не виражений — однодольні).
• Пагін = стебло + листки + бруньки. Брунька — зачаток пагона (вегетативна або генеративна).
• Стебло: опора, проведення речовин, іноді запас. Складається (зовні всередину) зі шкірки/корка, кори, камбію, деревини, серцевини.
• Листок: фотосинтез, газообмін, транспірація (випаровування води). Складається з листкової пластинки й черешка (сидячий — без черешка).
• Жилкування листка: сітчасте (дводольні), паралельне й дугове (однодольні).
🔢 Як це працює на прикладі
Приклад 1. Питання: «Яка тканина забезпечує ріст стебла в товщину?» Міркуємо: ріст = твірна тканина; у товщину = не верхівкова, а бічна меристема — камбій. Відповідь: камбій.
Приклад 2. «По яких структурах вода з ґрунту рухається до листка?» Вода й мінеральні солі — це висхідна течія по ксилемі (судинах). Не флоема (вона несе органіку вниз). Відповідь: судини ксилеми.
⚠️ Типові помилки
• Плутають ксилему і флоему: ксилема — вода вгору, флоема — органіка від листків.
• Плутають кореневу систему з дольністю: мичкувата — однодольні, стрижнева — дводольні.
• Вважають, що корінь фотосинтезує — ні, у ньому немає хлоропластів.
• Плутають зону всмоктування (кореневі волоски) із зоною поділу (меристема).
• Думають, що продихи є для запасання — насправді для газообміну й транспірації.
🎯 Що завчити напамʼять
• 5 тканин: твірна, покривна, основна, провідна, механічна.
• Зони кореня по порядку: чохлик → поділу → розтягування → всмоктування → проведення.
• Ксилема — вода вгору; флоема — органіка вниз.
• Однодольні: мичкувата система + паралельне/дугове жилкування. Дводольні: стрижнева + сітчасте.
• Пагін = стебло + листки + бруньки.
🧠 Перевір себе
1. Яка тканина проводить органічні речовини від листків?
2. Яке жилкування характерне для дводольних?
3. У якій зоні кореня розташовані кореневі волоски?
4. Що входить до складу пагона?
Відповіді: 1 — флоема (ситоподібні трубки); 2 — сітчасте; 3 — у зоні всмоктування; 4 — стебло, листки та бруньки.