Людина: дихання, травлення, обмін речовин і енергії, харчування, виділення, терморегуляція, шкіра

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють знання систем життєзабезпечення людини: як ми дихаємо, переварюємо їжу, перетворюємо речовини на енергію, виводимо непотрібне і підтримуємо сталу температуру. Ключове поняття — обмін речовин (метаболізм) як зв'язок усіх цих процесів. На НМТ ці питання часто перевіряють послідовність органів, ферменти і функції.

📖 Головне

• Дихальна система: носова порожнина → носоглотка → гортань → трахея → бронхи → бронхіоли → альвеоли. Газообмін іде в альвеолах.

• Вдих активний (скорочення діафрагми і міжреберних м'язів), видих здебільшого пасивний. Дихальний центр — у довгастому мозку, збуджується надлишком CO₂.

• Кисень переноситься гемоглобіном еритроцитів (оксигемоглобін), CO₂ — переважно плазмою.

• Травлення: ротова порожнина → глотка → стравохід → шлунок → тонка кишка (12-пала, порожня, клубова) → товста кишка → пряма.

• Ферменти: слина — амілаза (крохмаль); шлунок — пепсин (білки, діє в кислому середовищі HCl); підшлункова — трипсин, амілаза, ліпаза; печінка дає жовч (емульгує жири, не фермент).

• Всмоктування: основне — у тонкій кишці (ворсинки); вода — переважно в товстій. Амінокислоти і глюкоза — в кров, жири — переважно в лімфу.

• Обмін речовин = пластичний (асиміляція, синтез) + енергетичний (дисиміляція, розпад з виділенням енергії). Енергія запасається в АТФ.

• Виділення: нирки → сечоводи → сечовий міхур → сечівник. Структурна одиниця нирки — нефрон. Етапи: фільтрація (утворення первинної сечі в капсулі) → реабсорбція (зворотне всмоктування) → утворення вторинної сечі.

• Шкіра: епідерміс, дерма, підшкірна жирова клітковина. Функції: захист, терморегуляція, виділення (піт), рецепція, синтез вітаміну D.

• Терморегуляція: при перегріві — розширення судин шкіри і потовиділення; при охолодженні — звуження судин, тремтіння м'язів. Центр — у гіпоталамусі.

🔢 Як це працює на прикладі

Приклад 1. Куди потрапляє з'їдений бутерброд із хлібом і маслом? Крохмаль хліба починає розщеплюватися амілазою слини в роті. У шлунку білки обробляє пепсин. У 12-палій кишці жир масла емульгується жовчю і розщеплюється ліпазою до гліцеролу й жирних кислот, які всмоктуються у ворсинках і йдуть у лімфу.

Приклад 2. Людина пробігла дистанцію. Дихання частішає, бо в крові зросла концентрація CO₂ — дихальний центр довгастого мозку посилює вентиляцію легень, щоб видалити надлишок вуглекислого газу й поповнити кисень.

⚠️ Типові помилки

• Плутають місце газообміну: він у альвеолах, а не в бронхах чи трахеї.

• Вважають жовч ферментом — вона лише емульгує жири, сама нічого не розщеплює.

• Плутають первинну й вторинну сечу: первинна утворюється фільтрацією, вторинна — після реабсорбції.

• Думають, що вода всмоктується в тонкій кишці — основне всмоктування води в товстій.

• Приписують регуляцію дихання кисню: центр реагує саме на CO₂.

🎯 Що завчити напамʼять

• Ферменти: амілаза (слина, крохмаль), пепсин (шлунок, білки), ліпаза (жири), трипсин.

• Нефрон — одиниця нирки; фільтрація → реабсорбція.

• Дихальний центр — довгастий мозок; центр терморегуляції — гіпоталамус.

• Шари шкіри: епідерміс, дерма, підшкірна клітковина.

• Асиміляція = синтез, дисиміляція = розпад; енергія в АТФ.

🧠 Перевір себе

1. Де відбувається газообмін у легенях?

2. Який фермент розщеплює білки в шлунку і в якому середовищі?

3. У якому відділі кишечнику всмоктується більшість води?

4. Що відбувається зі шкірними судинами при перегріві тіла?

Відповіді: 1 — в альвеолах; 2 — пепсин, у кислому середовищі (HCl); 3 — у товстій кишці; 4 — розширюються, посилюється тепловіддача і потовиділення.