Українське барокове образотворче мистецтво: іконостас, парсунний портрет, Пересопницьке Євангеліє

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють знання головних явищ українського образотворчого мистецтва доби бароко (кінець XVI – XVIII ст.): монументальний різьблений іконостас, перехідний жанр парсуни та видатну рукописну памʼятку — Пересопницьке Євангеліє. Ключове — вміти впізнати ці обʼєкти, назвати їхні ознаки й приблизний час створення.

📖 Головне

• Іконостас — вівтарна перегородка з ікон, що відділяє вівтар від центральної частини храму; в Україні доби бароко став багатоярусною різьбленою конструкцією.

• Українські барокові іконостаси вирізняються пишним позолоченим різьбленням по дереву, рослинним орнаментом (виноградна лоза, грона), архітектурним членуванням.

• Яруси іконостаса (знизу вгору): намісний (місцевий) з великими іконами й Царськими вратами, святковий (празничний), деісусний (моління — Христос, Богородиця, Іван Предтеча, апостоли), пророчий, праотцівський; увінчується сценою Розпʼяття.

• Відомі памʼятки: Богородчанський іконостас роботи Йова Кондзелевича та Рогатинський іконостас.

• Парсуна — перехідний портретний жанр (кінець XVI–XVIII ст.) між іконою і світським портретом; назва від слова «персона».

• Ознаки парсуни: площинність, статичність, умовність, увага до одягу, регалій, гербів і написів; поєднання іконописної техніки зі світським задумом.

• Зображували козацьку старшину, гетьманів, церковних і знатних осіб (ктиторів).

• Пересопницьке Євангеліє — рукописне ілюміноване Євангеліє, створене 1556–1561 рр. у Волині (Пересопниця).

• Це перший відомий переклад євангельського тексту тогочасною українською книжною мовою; переписувач — Михайло Василович.

• Оздоблене мініатюрами, заставками, ініціалами з ренесансно-бароковим рослинним орнаментом яскравих барв і золотом.

• Нині на ньому складають присягу Президенти України — памʼятка стала національним символом.

🔢 Як це працює на прикладі

Задача: за описом визначити памʼятку. «Багатоярусна дерев’яна позолочена конструкція з Царськими вратами, рядом апостолів обабіч Христа і Розпʼяттям угорі». Крок 1: Царські врата + яруси ікон → це іконостас. Крок 2: ряд з Христом, Богородицею та апостолами — деісусний ярус. Крок 3: пишне позолочене різьблення → доба бароко. Відповідь: барокові іконостас.

Другий приклад: «Портрет гетьмана, площинний, з гербом і написом, виконаний в іконописній манері» → це парсуна.

⚠️ Типові помилки

• Плутають парсуну з класичним світським портретом — у парсуні зберігається іконна площинність і умовність.

• Вважають, що Пересопницьке Євангеліє написане старословʼянською — насправді це переклад книжною українською мовою.

• Плутають порядок ярусів іконостаса, ставлячи деісусний ряд нижче намісного.

• Приписують Пересопницькому Євангелію пізнішу дату — його створено в середині XVI ст. (1556–1561).

• Називають іконостас просто «іконою» — це ціла архітектурно-різьблена перегородка.

🎯 Що завчити напам’ять

• Пересопницьке Євангеліє: 1556–1561, Волинь, переписувач Михайло Василович, присяга Президента.

• Яруси іконостаса знизу вгору: намісний → святковий → деісусний → пророчий → праотцівський → Розпʼяття.

• Парсуна — від «персона», перехідний жанр ікона→портрет.

• Богородчанський іконостас — Йов Кондзелевич.

🧠 Перевір себе

1. Який жанр поєднує риси ікони та світського портрета?

2. Хто автор Богородчанського іконостаса?

3. Коли і де створено Пересопницьке Євангеліє?

4. Назви ярус іконостаса з Христом, Богородицею та апостолами.

Відповіді: 1 — парсуна; 2 — Йов Кондзелевич; 3 — 1556–1561, Волинь (Пересопниця); 4 — деісусний (моління).