Театр Леся Курбаса та об'єднання «Березіль»; український сценічний авангард (Екстер, Петрицький, Меллер)

📌 Про що ця тема

Тут перевіряють, як на початку ХХ ст. український театр перейшов від побутового реалізму до авангарду. Ключові постаті — режисер-реформатор Лесь Курбас і його об'єднання «Березіль», а також художники-сценографи Олександра Екстер, Анатоль Петрицький і Вадим Меллер, які створили новий тип театрального оформлення.

📖 Головне

• Лесь Курбас (1887–1937) — реформатор українського театру, актор, режисер, перекладач; відійшов від етнографічно-побутової традиції корифеїв до умовного, інтелектуального театру.

• Його творчий шлях: «Молодий театр» у Києві (засн. 1917) → Кийдрамте → мистецьке об'єднання «Березіль» (засн. 1922, Київ; з 1926 — у Харкові).

• Назва «Березіль» — від старої назви місяця березня: символ весни, оновлення мистецтва.

• Метод Курбаса — «перетворення» (образне перетворення): актор не копіює побут, а творить узагальнений сценічний образ; режисер мислив виставу як цілісну композицію ритму, руху, світла.

• Курбас спирався на здобутки європейського авангарду — експресіонізм і конструктивізм; ставив світову драматургію («Газ» Г. Кайзера, «Джіммі Гіґґінс» за Е. Сінклером).

• Головний драматург «Березоля» — Микола Куліш: «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Ґраса».

• У 1930-х «Березіль» зазнав політичного тиску; Курбаса усунули (1933), репресували й розстріляли 1937 р. Театр перейменували на честь Т. Шевченка.

• Сценографія — не декорація-ілюстрація, а активний учасник дії (рухомі конструкції, помости, умовний простір).

• Олександра Екстер — художниця-авангардистка (кубофутуризм), мала студію в Києві, де навчались майбутні сценографи; працювала і в театрі (зокрема з О. Таїровим у Москві).

• Вадим Меллер — головний художник «Березоля», майстер конструктивістської сценографії та ескізів костюмів; відзначений нагородою на Міжнародній виставці декоративного мистецтва в Парижі (1925).

• Анатоль Петрицький — театральний художник і живописець, автор яскравих декорацій і серії портретів діячів культури.

🔢 Як це працює на прикладі

Вистава «Газ» (Г. Кайзер) у «Березолі»: замість мальованого інтер'єру заводу — абстрактна конструкція з помостів і сходів (Меллер). Актори рухалися в ритмі механізмів, пластика тіла передавала знеособлення людини машиною. Глядач «читав» ідею через рух і форму, а не через побутову правдоподібність — це і є курбасівське перетворення плюс конструктивістська сценографія.

⚠️ Типові помилки

• Плутають «Молодий театр», Кийдрамте і «Березіль» — це послідовні етапи одного шляху Курбаса, а не різні течії.

• Приписують Курбасу продовження традиції корифеїв (Кропивницький, Садовський) — навпаки, він свідомо її долав.

• Називають Меллера чи Петрицького лише «декораторами» — вони співавтори образу вистави.

• Забувають про роль Миколи Куліша як драматурга «Березоля».

• Плутають Екстер (авангардистка, емігрувала) з художниками, що лишилися в Україні.

🎯 Що завчити напам'ять

• Курбас — «Молодий театр» (1917) → «Березіль» (1922, Київ; 1926 — Харків).

• Метод — перетворення; стилі — експресіонізм, конструктивізм.

• Драматург — Микола Куліш.

• Сценографи: Меллер (головний худ. «Березоля»), Петрицький, Екстер.

• Доля Курбаса — репресований, страчений 1937 р.

🧠 Перевір себе

1. Як називалося об'єднання Курбаса і що означає ця назва?

2. Хто був головним драматургом «Березоля»?

3. Хто з художників був головним сценографом «Березоля»?

4. Який метод актора й режисера обстоював Курбас?

Відповіді: 1 — «Березіль», стара назва місяця березня (символ оновлення); 2 — Микола Куліш; 3 — Вадим Меллер; 4 — метод образного перетворення (умовний, не побутовий театр).