Італійський футуризм: Боччоні, маніфест Марінетті; український футуризм (Театр ім. Михайличенка, Терещенко)
Розділ: Мистецтво другої половини ХІХ - початку ХХ століття
📌 Про що ця тема
Футуризм — один з перших авангардних напрямів ХХ століття, що оспівував швидкість, техніку, рух і повне заперечення минулого. На іспиті перевіряють: хто заснував італійський футуризм, у чому суть маніфесту Марінетті, чим відомий Боччоні, а також особливості українського футуризму (Семенко в літературі, Театр ім. Михайличенка і Терещенко в сценічному мистецтві). Ключове поняття — динамізм.
📖 Головне
• Футуризм зародився в Італії на початку 1900-х; його ідейний лідер — поет Філіппо Томмазо Марінетті.
• Маніфест футуризму Марінетті опубліковано 1909 року в паризькій газеті «Le Figaro». Головні ідеї: культ швидкості, машини, енергії, молодості, боротьби; заклик «спалити музеї й бібліотеки», відмовитися від класичної спадщини.
• Футуристи прославляли сучасне місто, автомобіль, динаміку руху; естетизували навіть війну як «гігієну світу».
• Головний художник-футурист — Умберто Боччоні (живописець і скульптор). Прагнув передати рух і одночасність (симультанність) образу.
• Відома скульптура Боччоні — «Єдині форми неперервності в просторі» (бронза), зображення фігури, що крокує, у вигляді «обтічних» динамічних мас.
• Прийоми футуристичного живопису: роздроблення форми, повторення контурів для ефекту руху, лінії сили, яскравий колорит.
• Український футуризм у літературі заснував Михайль Семенко (кверофутуризм, згодом панфутуризм).
• У театрі футуристичні ідеї втілював Театр імені Гната Михайличенка в Києві на чолі з режисером Марком Терещенком.
• Терещенко розвивав ідею «масової дії» — колективного, ритмізованого видовища без традиційної психологічної гри, з опорою на рух і жест.
🔢 Як це працює на прикладі
Скульптура Боччоні «Єдині форми неперервності в просторі»: митець не ліпить людину «як вона є», а фіксує саме рух. Фігура ніби розтинає повітря, її контури видовжені, маси перетікають одна в одну — глядач «бачить» швидкість у нерухомій бронзі. Це і є втілення динамізму та симультанності з маніфесту Марінетті.
У Театрі ім. Михайличенка Терещенко відмовляється від звичної п'єси з героями: на сцені — ритмізований колективний рух, синхронні жести мас, що передають ідею, а не побутову історію. Театр стає видовищем-дією, а не наслідуванням життя.
⚠️ Типові помилки
• Плутають Марінетті (теоретик, поет) і Боччоні (головний митець-скульптор і живописець).
• Приписують маніфест італійській газеті — насправді його надрукували в Парижі («Le Figaro»).
• Вважають український футуризм лише літературним явищем, забуваючи про театр (Терещенко, Театр ім. Михайличенка).
• Змішують футуризм із кубізмом: кубізм розкладає форму на площини, футуризм передусім передає РУХ і швидкість.
• Приписують Семенкові керівництво театром — він діяч літератури, а театром керував Терещенко.
🎯 Що завчити напам'ять
• Марінетті — маніфест футуризму, 1909, «Le Figaro».
• Боччоні — «Єдині форми неперервності в просторі».
• Ключові ідеї: швидкість, техніка, динамізм, заперечення минулого.
• Семенко — засновник українського літературного футуризму.
• Терещенко — Театр ім. Гната Михайличенка, концепція «масової дії».
🧠 Перевір себе
1. Хто автор маніфесту футуризму і якого він року?
2. Назви головного скульптора-футуриста і його відому роботу.
3. Що футуризм ставив у центр замість класичної краси?
4. Хто очолював Театр ім. Михайличенка і яку ідею розвивав?
Відповіді: 1 — Філіппо Марінетті, 1909; 2 — Умберто Боччоні, «Єдині форми неперервності в просторі»; 3 — рух, швидкість, динаміку сучасної техніки; 4 — Марко Терещенко, ідею «масової дії».