Експресіонізм: Мунк «Крик», Шенберг; кіноекспресіонізм («Кабінет доктора Калігарі», «Носферату»)

📌 Про що ця тема

Експресіонізм (від лат. expressio — вираження) — напрям у мистецтві кінця ХІХ — початку ХХ ст., де головне не правдиве зображення світу, а передача внутрішнього стану: тривоги, болю, страху, відчаю. На іспиті перевіряють уміння впізнати цей напрям у живописі (Мунк), музиці (Шенберг) і кіно («Калігарі», «Носферату») та пояснити спільні риси.

📖 Головне

• Суть напряму: мистецтво виражає не те, що художник БАЧИТЬ, а те, що ВІДЧУВАЄ. Звідси деформація форм, різкі кольори, напруга.

• Виник у Німеччині й Австрії на початку ХХ ст.; реакція на кризу, урбанізацію, передчуття війни.

• Едвард Мунк — норвезький художник, попередник експресіонізму. Картина «Крик» (перша версія 1893): постать на мосту затуляє вуха, небо кривавих тонів, хвилясті лінії пейзажу передають паніку й самотність людини у ворожому світі.

• Прийоми Мунка: викривлені контури, різкі контрасти кольору, емоція важливіша за анатомічну точність.

• Арнольд Шенберг — австрійський композитор, експресіонізм у музиці. Відмовився від звичної тональності (атональність), згодом створив дванадцятитонову техніку (додекафонію). Музика звучить тривожно, дисонансно.

• Шенберг застосовував Sprechstimme — проміжок між співом і мовленням (твір «Місячний П'єро»).

• Кіноекспресіонізм — німецьке німе кіно 1920-х. Головне — атмосфера жаху, викривлений простір, різка гра світла й тіні.

• «Кабінет доктора Калігарі» (1920, реж. Роберт Віне): намальовані криві декорації, спотворені будинки й вулиці передають божевілля та кошмар.

• «Носферату» (1922, реж. Ф. В. Мурнау) — екранізація сюжету про вампіра; образ Носферату, гра тіней, моторошне освітлення створюють відчуття страху.

🔢 Як це працює на прикладі

Розглянемо «Крик». Що бачимо: безстатева постать, роззявлений рот, руки біля голови. Небо — помаранчево-червоні смуги, вода й берег — звивисті лінії. Крок аналізу: 1) реальний пейзаж деформовано — лінії «течуть», ніби світ хитається; 2) колір не природний, а емоційний (криваве небо = внутрішня паніка); 3) постать узагальнена, бо це не портрет, а символ людського відчаю. Висновок: типовий експресіонізм — форма підпорядкована почуттю.

⚠️ Типові помилки

• Плутають «Крик» Мунка з імпресіонізмом; імпресіонізм передає світло й мить, а експресіонізм — внутрішню емоцію через деформацію.

• Приписують Мунку німецьке походження — він норвежець, лише попередник напряму.

• Вважають Шенберга романтиком; він навпаки зруйнував тональність і створив додекафонію.

• Плутають режисерів: «Калігарі» — Віне, «Носферату» — Мурнау.

• Думають, що кіноекспресіонізм — це реалістичні декорації; насправді простір навмисно викривлений.

🎯 Що завчити напам'ять

• Мунк «Крик», 1893, Норвегія, попередник експресіонізму.

• Шенберг — атональність, додекафонія (12 тонів), Австрія.

• «Кабінет доктора Калігарі» — 1920, Роберт Віне.

• «Носферату» — 1922, Ф. В. Мурнау.

• Ключова ідея: вираження внутрішнього стану через деформацію форми, кольору, простору.

🧠 Перевір себе

1. Хто автор «Крику» і з якої він країни?

2. Яку техніку в музиці створив Шенберг?

3. Хто режисер «Носферату»?

4. Чим декорації «Калігарі» відрізняються від реалістичних?

Відповіді: 1 — Едвард Мунк, Норвегія; 2 — додекафонію (дванадцятитонову техніку), атональність; 3 — Ф. В. Мурнау; 4 — вони навмисно викривлені, намальовані криві будинки й вулиці, що передають божевілля.